Новини 

ІІІ Міжнародний круглий стіл «Перспективи впровадження інновацій у атомну енергетику»

     24 вересня 2021 року в приміщенні Інституту газу НАН України у м. Києві відбувся ІІІ Міжнародний круглий стіл “Перспективи впровадження інновацій у атомну енергетику”. Організаторами круглого столу виступили Громадська організація «Українське ядерне товариство» (УкрЯТ) та Рада молодих вчених при Відділенні фізико-технічних проблем енергетики НАН України за підтримки Національної академії наук України та ДП НАЕК “Енергоатом”.

     Відкриття Круглого столу розпочалося з вітального слова керівництва УкрЯТ та досвідчених науковців. Від Інституту проблем безпеки АЕС зі вступним словом виступив директор Інституту, академік А. В. Носовський. У своїй доповіді Анатолій Носовський зазначив, що Україна протягом багатьох років так і не може визначитися з перспективами будівництва нових ядерних установок. Це свідчить про те, що у керівництва країною відсутнє бачення того, який тип ядерної установки потрібно обрати як перспективну. На його думку, необхідно спочатку розробити наукові й техніко-економічні основи оптимального вибору перспективних ядерних установок для України. А також, обов’язково треба максимально зважати на можливості виготовлення обладнання для нових енергоблоків АЕС на підприємствах України.

     Анатолій Носовський вважає, що, на жаль, «інноваційна діяльність» в ядерній галузі в Україні зводиться до закупівлі вже існуючих за кордоном і не завжди прогресивних технологій і обладнання. Тому для повної реалізації потенціалу ядерної енергетики важлива підтримка науково-технічного напрямку для розвитку інноваційних технології. На завершення свого виступу він наголосив, що вірить у молоде покоління, яке встановить правильні пріоритети та зробить життя людей в Україні щасливим.

     Робота круглого столу складалася з пленарного та секційних засідань. На них експерти, науковці та молоді фахівці представили свої напрацювання в області атомної енергетики та її розвитку, які можуть застосовуватися в Україні.

     Від Інституту проблем безпеки АЕС на пленарній сесії представили свої доповіді:

  • Андрій Садовніков з доповіддю «Пристрій для вилучення гільз IITA з реактора AP1000». Був представлений пристрій, розроблений науковцями-конструкторами ІПБ АЕС, для вилучення, транспортування та подрібнення високоактивних гільз IITA з датчиками нейтронів з реактора AP1000 АЕС «Хаян». Доповідач детально описав розробку методу вилучення, основні принципи подачі й скручування гільзи. В презентації показано результати, такі як: унікальна геометрія приводних роликів, вибір їх матеріалу й обробка. Представлено опис пристрою і основних його вузлів: трансмісії, приводу, стола, натягувача, противаги, захвату і виконавчої частини. Виділено основні конструктивні рішення. Перелічено основні етапи технологічного процесу.

  • Д-р техн. наук Володимир Борисенко, канд. техн. наук Вадим Горанчук з доповіддю «Впровадження сучасних науково-технічних розробок у системи контролю нейтронно-фізичних параметрів ядерних реакторів». У доповіді було представлено впроваджені наукові розробки в різні системи контролю та діагностики енергоблоків з ВВЕР. Зокрема: алгоритми визначення реактивності і періоду реактора, модель врахування вигорання емітера ДПЗ, алгоритми визначення вібростану ВКП і ТВЗ. Представлено результати аналітичного моделювання перехідних і аварійних процесів у ядерних реакторах.

     На секційних засіданнях від ІПБ АЕС свої доповіді представили:

  • Сергій Купріянчук – «Проблеми контейнеризації ядерних матеріалів об’єкта “Укриття”». У презентації було представлено розташування паливовмісних матеріалів в об’єкті “Укриття”, їх кількість та короткі характеристики різних типів ПВМ. Метою цієї роботи було проведення розрахунків потужності дози від ПВМ, що зберігаються у захисному контейнері, з урахуванням різних видів ПВМ, з метою аналізу можливого використання контейнера КТЗВ-0,2. Були представлені результати визначення ізотопного складу та нейтронного і фотонного спектрів для розробки моделі ПВМ. Для цього використовувався метод Монте-Карло та програмний код SCALE з використанням модулів TRITON-NEWT та ORIGEN. Були представлені результати потужності дози від контейнера КТЗВ-0,2, які розраховані за допомогою MCNP. Результати розрахунку показали, що потужність дози від контейнера більша за гранично допустимі рівні.
  • Олександр Трофименко – «Розробка моделі реактора ВВЕР-1000 з бетонним біологічним захистом для розрахунку впливу флюєнсів нейтронів та фотонів на структуру бетонних конструкцій». Доповідь була присвячена створенню першої об’єднаної тривимірної нейтронно-фізичної Монте-Карло моделі активної зони та біологічного захисту реакторів ВВЕР-1000 та ВВЕР-440 в рамках міжнародного проекту ACES для визначення густини потоку нейтронів та фотонів у будь-якій точці моделі. Отримані результати моделювання дозволять покращити фізичне розуміння впливу нейтронного та фотонного випромінення на динаміку старіння компонентів та конструкції залізобетону, що в подальшому сприятиме пропонуванню стратегій прогнозування структурного моделювання на основі різних теоретичних основ залежно від розглядуваного конкретного випадку.
  • Павло Куцин – «Дослідження можливостей мюонної томографії для неруйнівного контролю стану ядерного палива в контейнерах HI-STORM». У презентації була розкрита інноваційність методу мюонної томографії: мюони мають властивості закономірно змінювати свою енергію та кут відхилення після влучання в матеріали, що дає змогу детектувати матеріали за атомарною масою і бачити розташування об’єктів у сховищі. Також мюони – це постійний потік частинок, які не шкодять здоров’ю та безпеці людини. Сектор матеріалів та моделювання для ядерних установок ІПБ АЕС досліджує, як за допомогою кодів GEANT4 та MCNP коректно моделювати проходження мюонів у речовині. У майбутньому планується розробка детектора мюонів та алгоритмів, які будуть реконструювати отримані дані у зображення та зазначати розпізнаний матеріал. У цьому напрямі проводиться тісна співпраця з представниками університетів м. Тарту (Естонія) та м. Шеффілд (Велика Британія).
  • Ірина Романенко – «Новий бетонний композитний матеріал армований базальт-борною фіброю для покращеного захисту від нейтронного випромінювання в контейнерах HISTORM». Було представлено властивості радіаційного захисту від нейтронного випромінювання композитного матеріалу на основі важкого бетону з гранітним щебнем, базальтовим щебнем та новим композитним матеріалом, армованим базальт-борною фіброю (з різним додаванням концентрації оксиду бору). Як армуючий матеріал використовували два типа базальт-борної фібри з різною концентрацією оксиду бору.

     Участь у Круглому столі взяли близько 70 фахівців, науковців, експертів у ядерній галузі з України, Франції, Литви, Канади та представили 35 доповідей.

     За результатами Круглого столу прийнята резолюція, яку запропоновано направити в найвищі державні установи з рекомендацією враховувати її положення під час прийняття рішень та розробки стратегічних документів щодо розвитку атомної енергетики, науки та технологій. З текстом резолюції можна ознайомитися за посиланням.

Схожі повідомлення

Insert math as
Block
Inline
Additional settings
Formula color
Text color
#333333
Type math using LaTeX
Preview
\({}\)
Nothing to preview
Insert