Наукова діяльність 

Комлексна оцінка сукупних впливів на навколишнє середовище радіаційно небезпечних об’єктів Чорнобильської зони відчуження

Впродовж реалізації першого етапу науково-дослідної роботи проведено аналіз наявних даних щодо екологічного стану об’єктів навколишнього середовища, що знаходяться в зонах впливу радіаційно небезпечних об’єктів Чорнобильської зони відчуження. Збір даних про сучасний стан біотичних та абіотичних компонентів екосистем було виконано з використанням літературних даних та за даними результатів науково-дослідних робіт, що проводились низкою наукових колективів за останні десять років на території Чорнобильської зони відчуження.

Було виконано аналіз та створено перелік радіаційно небезпечних об’єктів, які на даний час знаходяться на території Чорнобильської зони відчуження. З урахуванням їх територіального розміщення в зоні відчуження, специфіки їх функціонування, та перспектив роботи в найближчі десятиліття було виділено райони території зони відчуження, які знаходяться під впливом цих об’єктів. Сукупний просторовий аналіз розташування ділянок з радіаційно небезпечними об’єктами показав, що на даний момент більша частина 10-км зони відчуження знаходиться під прямим або під опосередкованим впливом радіаційно небезпечних об’єктів. До території, що зазнає впливу, слід віднести також західні та східні ділянки 30-км зони відчуження, оскільки за останні 5 років вони зазнавали впливів від катастрофічних природних явищ (пожеж). Тому моніторинг стану екосистем цих ділянок зони відчуження є необхідним. На доцільність ретельного вивчення території 30-км зони відчуження вказують і наявні оцінки можливих наслідків аварій на ядерно та радіаційно небезпечному об’єкті «Укриття». На цьому об’єкті внаслідок можливої проектної аварії з максимальними наслідками, ймовірне утворення і розповсюдження значної кількості радіоактивних аерозолів, що призведе до суттєвого додаткового забруднення ґрунтово-рослинного покриву суміжних із проммайданчиком об’єкта «Укриття» територій. За такого сценарію розвитку подій негативні наслідки призведуть до міграції радіонуклідів як на території зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення, так і за її межами. У залежності від погодних умов (швидкості та напрямку вітру, інверсії атмосфери), суттєві додаткові радіаційні впливи будуть спостерігатись на значній (за площею) території. Враховуючи можливі суттєві радіаційні впливи внаслідок проектної аварій, або під час виконання робіт, територією зони додаткових впливів слід вважати територію 30-км Чорнобильської зони відчуження, яка в сучасних умовах відіграє роль санітарно-захисної зони для різних небезпечних об’єктів (Чорнобильська АЕС, об’єкт «Укриття» та ін.). Збір даних щодо стану компонентів навколишнього середовища здійснювався за трьома основними напрямами – аналізувались природне, техногенне та соціальне середовища на території впливу радіаційно небезпечних об’єктів. Основними компонентами природного середовища, опис характеристик яких зроблено впродовж виконання етапу НДР, є: фізико-географічна характеристика чорнобильської зони, характеристика рельєфу та ґрунтового покриву, характеристика кліматичних умов регіону, характеристика гідрологічних умов, а також опис стану поверхневих та підземних вод, рослинного та тваринного світу, об’єктів природно-заповідного фонду.

З огляду на можливі зміни статусу Чорнобильської зони відчуження та перетворення її більшої частини на радіаційно-екологічний біосферний заповідник, виконано збір інформації щодо існуючого законодавчого підґрунтя для зміни юридичного статусу територій, що знаходяться в зонах впливу радіаційно небезпечних об’єктів. Спочатку було виконано аналіз можливостей зміни форм господарювання та можливостей передачі частини території зони відчуження для постійного проживання цивільного населення. Відповідність частини територій зони відчуження гігієнічним нормативам, що дозволяють використовувати колишні території для проживання населення, вимагає виділення територій сучасної зони відчуження, які мають велику перспективу для відновлення господарської діяльності і постійного проживання населення. У першу чергу це території півдня 30-км зони відчуження. На даний час можна вважати, що для цих ділянок не існує радіаційно обумовлених перешкод для виведення їх з категорії небезпечних (відповідно до закону України «Про правовий статус територій, що зазнали радіаційного забруднення…»). Оскільки ймовірність появи на цих територіях цивільного населення виключити не можна, то бралася до уваги перспектива розвитку такого сценарію. Тому під час аналізу соціальної компоненти навколишнього середовища звертали увагу й на можливість повторного заселення частини Чорнобильської зони відчуження та відновлення традиційної господарської діяльності.

Аналіз соціальної компоненти навколишнього середовища, що знаходиться в зоні впливу радіаційно небезпечних об’єктів включав розгляд як населення, яке мешкає на території, що межує з Чорнобильською зоною відчуження, так і особливу когорту цивільного населення, яке мешкає безпосередньо в зоні відчуження – самоселів. Були розглянуті території та населені пункти зони відчуження, де мешкають самосели, зібрана інформація про їхній раціон харчування, рівні забруднення продуктів, які самосели отримують на присадибних ділянках у зоні відчуження, та рівні надходження радіонуклідів в організм людей.

Техногенне середовище Чорнобильської зони відчуження утворене низкою підприємств різного призначення та різного функціонального стану (одні працюють, деякі виводяться з експлуатації, інші знаходяться на етапі будівництва). Аналіз техногенного середовища включав опис промислових об’єктів на території Чорнобильської зони відчуження. Також була проведена робота з аналізу технічної діяльності щодо мінімізації наслідків чорнобильської катастрофи і проведений аналіз рівнів опромінення персоналу, задіяного на обслуговуванні, будівництві та експлуатації об’єктів техногенного середовища Чорнобильської зони відчуження.

Чл.-кор. НАН України А. В. Носовський, В. М. Рудько, С. А. Паскевич, В. О. Краснов

Цей запис також доступний: Russian

Схожі повідомлення