Наукова діяльність 

Комлексна оцінка сукупних впливів на навколишнє середовище радіаційно небезпечних об’єктів Чорнобильської зони відчуження

Проведено аналіз наявних даних щодо екологічного стану об’єктів навколишнього середовища, що знаходяться в зонах впливу радіаційно небезпечних об’єктів Чорнобильської зони відчуження. Збір даних про сучасний стан біотичних та абіотичних компонентів екосистем було виконано з використанням літературних даних та за даними результатів науково-дослідних робіт, що проводились низкою наукових колективів за останні десять років на території Чорнобильської зони відчуження.

Було виконано аналіз та створено перелік радіаційно небезпечних об’єктів, які на даний час знаходяться на території Чорнобильської зони відчуження. З урахуванням їх територіального розміщення в зоні відчуження, специфіки їх функціонування, та перспектив роботи в найближчі десятиліття було виділено райони території зони відчуження, які знаходяться під впливом цих об’єктів. Сукупний просторовий аналіз розташування ділянок з радіаційно небезпечними об’єктами показав, що на даний момент більша частина 10-км зони відчуження знаходиться під прямим або під опосередкованим впливом радіаційно небезпечних об’єктів. До території, що зазнає впливу, слід віднести також західні та східні ділянки 30-км зони відчуження, оскільки за останні 5 років вони зазнавали впливів від катастрофічних природних явищ (пожеж). Тому моніторинг стану екосистем цих ділянок зони відчуження є необхідним.

Збір даних щодо стану компонентів навколишнього середовища здійснювався за трьома основними напрямами – аналізувались природне, техногенне та соціальне середовища на території впливу радіаційно небезпечних об’єктів. Основними компонентами природного середовища, опис характеристик яких зроблено впродовж виконання етапу НДР, є: фізико-географічна характеристика чорнобильської зони, характеристика рельєфу та ґрунтового покриву, характеристика кліматичних умов регіону, характеристика гідрологічних умов, а також опис стану поверхневих та підземних вод, рослинного та тваринного світу, об’єктів природно-заповідного фонду.

З огляду на можливі зміни статусу Чорнобильської зони відчуження та перетворення її більшої частини на радіаційно-екологічний біосферний заповідник, виконано збір інформації щодо існуючого законодавчого підґрунтя для зміни юридичного статусу територій, що знаходяться в зонах впливу радіаційно небезпечних об’єктів. Спочатку було виконано аналіз можливостей зміни форм господарювання та можливостей передачі частини території зони відчуження для постійного проживання цивільного населення. Відповідність частини територій зони відчуження гігієнічним нормативам, що дозволяють використовувати колишні території для проживання населення, вимагає виділення територій сучасної зони відчуження, які мають велику перспективу для відновлення господарської діяльності і постійного проживання населення. У першу чергу це території півдня 30-км зони відчуження. На даний час можна вважати, що для цих ділянок не існує радіаційно обумовлених перешкод для виведення їх з категорії небезпечних (відповідно до закону України «Про правовий статус територій, що зазнали радіаційного забруднення…»). Оскільки ймовірність появи на цих територіях цивільного населення виключити не можна, то бралася до уваги перспектива розвитку такого сценарію. Тому під час аналізу соціальної компоненти навколишнього середовища звертали увагу й на можливість повторного заселення частини Чорнобильської зони відчуження та відновлення традиційної господарської діяльності.

Аналіз соціальної компоненти навколишнього середовища, що знаходиться в зоні впливу радіаційно небезпечних об’єктів включав розгляд як населення, яке мешкає на території, що межує з Чорнобильською зоною відчуження, так і особливу когорту цивільного населення, яке мешкає безпосередньо в зоні відчуження – самоселів. Були розглянуті території та населені пункти зони відчуження, де мешкають самосели, зібрана інформація про їхній раціон харчування, рівні забруднення продуктів, які самосели отримують на присадибних ділянках у зоні відчуження, та рівні надходження радіонуклідів в організм людей.

Аналіз техногенного середовища включав опис промислових об’єктів на території Чорнобильської зони відчуження. Також була проведена робота з аналізу технічної діяльності щодо мінімізації наслідків чорнобильської катастрофи і проведений аналіз рівнів опромінення персоналу, задіяного на обслуговуванні, будівництві та експлуатації об’єктів техногенного середовища Чорнобильської зони відчуження.

 

Радіаційно-небезпечні об’єкти систематизовано за напрямами їх діяльності (призначенням), розташуванням відносно меж радіаційно-режимних зон на території ЧЗВ, характером та інтенсивністю їх радіаційних впливів, а також ступенем потенційної радіаційної небезпеки для навколишнього середовища на території ЧЗВ та за її межами.

На підставі наявної інформації складено радіологічні паспорти для кожного РНО, які включають стислу характеристику їх діяльності (призначення), сучасний і перспективний стан, характер і параметри радіаційних впливів із зазначенням географічних координат точкових або площинних джерел викидів і скидів радіоактивних речовин.

Проведено порівняльний аналіз динаміки нейтронної активності в ОУ; розроблено критерії ідентифікації сезонних трендів і локальних аномалій, пов’язаних з режимом надходження і відходу води з підреакторної плити в зоні розміщення ядерно-небезпечного скупчення ЛПВМ. З метою підвищення ефективності контролю нейтронної активності і відновлення контролю температури проведено компонування експертної дослідної системи на базі блоків детектування і апаратури систем «Фініш-Р» і «Фініш-І».

Досліджено радіоактивні викиди через нещільності в легкій покрівлі ОУ в простір під НБК. Проведено відбір проб аерозолів в приземному шарі повітря навколо об’єкта «Укриття» на трьох стаціонарних пунктах контролю, розташованих по периметру локальної зони; максимальна об’ємна активність по 137Cs склала 5,2 ∙ 10-1 Бк/м3. Для оцінки впливу деградації ЛПВМ на склад радіоактивних аерозолів (РА) проведено відбір проб РА в безпосередній близькості від скупчень ЛПВМ: із приміщення 304/3, з приміщень басейну-барботера і паророзподільного коридору. Проведено радіохімічне визначення концентрації урану і об’ємних активностей 90Sr, 137Cs, 238Pu, 239 + 240Pu і 241Am в пробах радіоактивно забрудненої води, відібраних зі свердловини Ю-9-Б; показано, що в протічках зі свердловини Ю-9-Б в квітні 2017 р. концентрація урану становила 13 г/м3, що на порядок величини менше, ніж у 2010 р. Проведено роботи з визначення кількості водорозчинних, обмінних, карбонатних, рухливих і міцно сорбованих форм урану і донних відкладень приміщення 001/3 ОУ.

Проведено оцінку ефективності роботи модернізованої системи пилопригнічення в підпокрівельному просторі (ПП) ОУ. Робочі зони форсунок перекривають близько 70 % площі в плані ПП. Покриття плівкою окремих ділянок (чи утворення лінзових поглиблень на шляхах перенесення рідини) може створювати перешкоди внесенню нейтронопоглинаючих речовин в місця скупчення ПВМ в глибині завалів. Зроблено висновок про те, що транспорт гадолінію до скупчень ПВМ на нижніх відмітках ОУ не став менш ефективним.

Визначено напрями, об’єми та способи отримання додаткової інформації про окремі РНО (в основному, польові радіологічні дослідження ділянок окремих РНО). До таких об’єктів належать, зокрема, відстійники колишніх пунктів санітарної обробки (ПуСО), деякі ділянки осушеного днища водоймища-охолоджувача ЧАЕС, ділянки згарищ в «Рудому лісі» (внаслідок пожежі 2016 р.) та інші.

Для подальшого математичного моделювання розповсюдження викидів в навколишньому середовищі та оцінки доз опромінення персоналу і населення, розроблено спеціальну комп’ютерну програму. Розроблений програмний засіб дозволяє візуалізувати результати моделювання та отримувати графічні матеріали, що відображають поведінку радіонуклідів у навколишньому середовищі. Програма дає можливість розрахувати вміст радіонуклідів у приземному шарі атмосфери, а також надати оцінку забруднення радіонуклідами поверхні ґрунту та надає можливість визначити дози опромінення людини в зоні впливу.

З метою створення концептуальної моделі багатоцільового Банку даних виконано такі завдання:

  • досліджено класифікацію моделей даних за архітектурою бази даних;
  • проаналізовано та вибрано найбільш прийнятні моделі бази даних (БД) та систем управління базами даних (СУБД);
  • вивчено характер вхідних даних та технології переведення їх в цифровий вигляд;
  • досліджено інформаційні системи обробки даних та надані рекомендації щодо їх застосування до створюваного багатоцільового банку даних.

На основі проведених досліджень запропоновано структуру багатоцільового Банку даних з використанням СУБД MS Access та інформаційної системи обробки даних. Особливість останньої полягає у принципах функціонування підсистем, які забезпечують підвищення партинентності та релевантності пошуку неструктурованої інформації, а саме:

  • підсистеми діалогового режиму взаємодії з користувачем;
  • підсистеми пошуку семантично подібних документів;
  • підсистеми формування кластерів асоціативно зв’язаних значущих термінів документа.

 

Чл.-кор. Носовський А. В., Рудько В. М., Краснов В. О.

Схожі повідомлення

Insert math as
Block
Inline
Additional settings
Formula color
Text color
#333333
Type math using LaTeX
Preview
\({}\)
Nothing to preview
Insert