Наукова діяльність 

Наукове обґрунтування превентивної оцінки стану території впливу можливих радіаційних аварій для удосконалення методів оцінки впливу радіаційних об’єктів на навколишнє середовище (ОВНС), системи радіаційного моніторингу та підвищення ефективності аварійного реагування на основі сучасних радіоекологічних, фізичних, математичних і геоінформаційних методів

Здійснювалося доопрацювання Алгоритму превентивної підготовки інформації для оцінки радіаційної ситуації (Алгоритм) у разі аварії на АЕС. Основними етапами Алгоритму є: проведення комплексного радіоекологічного районування території; оцінка потенційної радіоекологічної критичності виділених районів та присвоєння їм параметрів для здійснення прогнозування радіаційної ситуації у випадку аварії на АЕС. Алгоритм включає набори технологічних процедур для отримання оціночних карт і експертних критеріїв з метою забезпечення високої точності і достовірності інформації про формування радіаційної ситуації.

Вибрано і підготовлено для територій Рівненської, Южно-Української та Чорнобильської АЕС кілька екстремальних синоптичних ситуацій з великими швидкостями вітру, що сприяють виносу радіонуклідів за межі 30-км зони АЕС (метеорологічні та аеросиноптичні дані).

Сформовано пакет дослідницьких програм для здійснення комплексного моделювання радіаційного стану, що складається з: мезомасштабної моделі атмосферного перенесення радіонуклідів (включаючи модель чисельного прогнозу погоди для забезпечення вхідною метеорологічною інформацією) для прогнозу формування радіоактивного сліду на території; моделей включення радіонуклідів в харчові та біологічні ланцюжки внаслідок різних механізмів їх міграції в навколишньому середовищі (моделі аерального забруднення рослин, міграції радіонуклідів у системі «грунт – рослина», переходу радіонуклідів у продукцію тваринництва); методів розрахунку доз зовнішнього та внутрішнього опромінення населення за рахунок споживання продуктів харчування; блоку прийняття рішень про проведення захисних заходів з метою запобігання доз опромінення населення.

Визначено склад інформаційного забезпечення, необхідний та достатній для проведення комплексного моделювання радіаційного стану. Розроблено структуру та організацію взаємодії баз даних для інформаційного забезпечення розрахункового комплексу, які включають бази аеросиноптичних, топографічних, радіоекологічних, розрахункових та нормативних даних. Визначено елементи баз даних про радіоекологічні характеристики території реального або потенційного впливу радіаційно небезпечних об’єктів, які можуть бути підготовлені превентивно для інформаційного забезпечення створеної системи моделювання радіаційного стану. Визначено вимоги до структури і наповнення баз даних у залежності від фази аварії й просторових масштабів території радіоактивного забруднення.

Створено картографічний матеріал для двох просторових масштабів – національного й регіонального з використанням даних ДЗЗ, ґрунтових карт М1:200 000 і відкритого цифрового картографічного матеріалу (рельєф – CGIAR SRTM, підстильну поверхню – GLC2000, щільність населення – CIESIN, 2000): басейнові карти гідрографічних районів України, карти підстильної поверхні з оцінкою параметра шорсткості для 4-х сезонів року і для 3-х масштабів, карти рельєфу в вузлах регулярної сітки з кроками сітки 2´2 км, 500´500 м і 250´250 м, карти ґрунтів М1:3 500 000 і М1:200 000, карти адміністративного поділу, щільності населення, природних зон. Проведено уніфіковане кодування і класифікацію даних відповідно до розроблених класифікаторів в ІПБ АЕС, інтерполяція в вузли регулярної сітки, узгодження картографічних даних і узагальнення даних за єдиними сітками для різних масштабів. Створено просторові бази даних атрибутивної інформації.

Завершено роботу з превентивної оцінки радіоекологічної критичності 19 гідрографічних об’єктів України з комплексного інтегрованого параметра, що враховує внесок вибраних екологічних характеристик у формування дозового навантаження на населення у випадку аварійної ситуації. Створено карти інтегральної радіоекологічної оцінки території з радіоекологічним районуванням за класами критичності. Проведено статистичний аналіз розподілу площ класів критичності по об’єктах з використанням засобів геоінформаційного моделювання ГІС ArcGIS і Mapinfo. Підтверджено високий рівень достовірності запропонованої класифікації.

Встановлено, що при формуванні мережі моніторингу та розподілу кількості точок відбору зразків по території необхідно використовувати вагові коефіцієнти, визначені за площею об’єкта, класом його радіоекологічної критичності та іншими класами критичності, визначеними для моніторингу об’єктів. Основними принципами формування сітки аварійного моніторингу на радіоактивно забруднених територіях є урахування екологічних особливостей території та харчових звичок місцевого населення.

Розроблено схеми формування оптимальної сітки радіоекологічного моніторингу для гострого та віддаленого періодів після радіаційної аварії з урахуванням усіх джерел та шляхів формування дози опромінення населення. Визначено критерії для встановлення черговості та обсягів моніторингу з урахуванням превентивної радіоекологічної оцінки території.

Верифікована мережа моніторингу, створена згідно розроблених принципів за даними загально дозиметричної паспортизації населених пунктів України після аварії на Чорнобильській АЕС.

Є. К. Гаргер, М. М. Талерко, Б. С. Прістер, В. Д. Виноградська

Цей запис також доступний: Russian

Схожі повідомлення