Випуск 21, 2013 року, Проблеми безпеки атомних електростанцій та Чорнобиля

ПРОБЛЕМИ БЕЗПЕКИ АТОМНИХ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЙ

МОЖЛИВОСТІ КОНТРОЛЮ СТАНУ ЯДЕРНОГО РЕАКТОРА ЗА ДОПОМОГОЮ ЧАСУ  ДОСЯГНЕННЯ ЗАДАНОГО РIВНЯ ЧИСЛОМ НЕЙТРОНІВ
В. В. Рязанов c.5-12

   Анотація: Пропонується новий метод виявлення порушень нормальної роботи ядерного реактора – за особливостями поведінки моментів випадкової величини часу досягнення заданого рівня числом нейтронів у реакторі. При цьому не потрібно проводити будь-які експерименти. Не потрібні також і громіздкі розрахунки. Можна задатися довільною зміною реактивності в часі й отримати поведінку моментів часу досягнення заданого рівня, відповідну цій зміні реактивності. Можливі й аналітичні підходи до зазначеної задачі.
   Ключові слова: контроль стану реактора, час досягнення заданого рівня числом нейтронів.

ЗавантажитиЗавантажити статтю

ПІДВИЩЕННЯ ЗАПАСУ РЕАКТИВНОСТІ ШВИДКОГО РЕАКТОРА ПІСЛЯ ЗУПИНКИ ТА СУМІСНІСТЬ ІЗ ВНУТРІШНЬОЮ БЕЗПЕКОЮ
Д. О. Літвінов c.13-22

   Анотація: Наведено аналіз значень додаткової реактивності, що виникає в реакторі на швидких нейтронах після його зупинки. Сучасні проекти перспективних ядерних реакторів спираються на реалізацію внутрішньої безпеки реактора, при цьому ключовою вимогою є утримання максимального запасу реактивності нижче частки запізнілих нейтронів і виключення можливості розгону на миттєвих нейтронах. Показано залежність між щільністю енерговиділення в реакторі та виникаючим збільшенням реактивності після зупинки. Указано межу, при якій дане значення досягає частки запізнілих нейтронів і, відповідно, реакторна установка стає несумісною з вимогами внутрішньої безпеки.
   Ключові слова: запас реактивності, нептунієвий ефект реактивності, внутрішня безпека.

ЗавантажитиЗавантажити статтю

ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ТЕПЛОГІДРОДИНАМІЧНОГО МОДЕЛЮВАННЯ  З УРАХУВАННЯМ УРОКІВ ВЕЛИКОЇ АВАРІЇ НА АЕС ФУКУСІМА-1
В. І. Скалозубов, Т. В. Габлая, В. Ю. Кочнева, І. Л. Козлов c.23-26

   Анотація: Розглянуто перспективи та можливості необхідного підвищення якості моделювання теплогідродинамічних процесів при аваріях з урахуванням уроків великої аварії на АЕС Фукусіма-1.
   Ключові слова: аварії, якість моделювання, теплогідродинамічні процеси.

ЗавантажитиЗавантажити статтю

МЕТОД МОДЕЛЮВАННЯ ЗАТОПЛЕННЯ ЦУНАМІ ПРОММАЙДАНЧИКА  АЕС FUKUSHIMA-DAIICHI
В. І. Скалозубов, І. Л. Козлов, Т. В. Габлая, Г. С. Драган, В. Ю. Кочнева c.27-32

   Анотація: Запропоновано гідродинамічну модель виникнення та розповсюдження цунамі на основі консерватив-них допущень. У результаті чисельного моделювання встановлено можливість досягнення висоти хвилі 15 м у побережжя АЕС Fukushima-Daiichi при значенні приведеного коефіцієнта гідродинамічного опору 1,8. Згідно з розробленою моделлю можливість затоплення визначається не тільки висотою проммайданчика, потужністю й відстанню землетрусу, але й тривалістю сейсмічних поштовхів, умовами дисипації енергії, розмірами епіцентру та іншими чинниками.
   Ключові слова: затоплення, цунамі, землетрус, гідродинамічна модель.

ЗавантажитиЗавантажити статтю

ПРОБЛЕМИ ЧОРНОБИЛЯ

ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДУ ГАММА-КАРОТАЖУ В УМОВАХ ЗАБРУДНЕННЯ СТІНОК СВЕРДЛОВИН
Є. П. Люшня, А. Д. Скорбун, М. І. Панасюк, Г. В. Левін c.33-38

   Анотація: При будівництві фундаментів нового безпечного конфайнмента було пробурено велику кількість свердловин для шпунтового огородження. Ці свердловини було використано для проведення гамма-каротажу з метою оцінки забрудненості ґрунтів радіонуклідами, прогнозу кількості радіоактивних відходів, які утворяться при видаленні ґрунту з котловану, та дозових навантажень на персонал при розкритті активного шару ґрунтів. Вимірювання гамма-поля проводилися майже в 500 свердловинах. При обробці даних гамма-каротажних вимірювань у цих свердловинах було виявлено збільшені значення потужності експозиційної дози нижче активного шару і на вибої деяких свердловин. Таке явище могло свідчити про наявність додаткового забруднення нижче активного шару, яке могло бути пов’язане як із перенесенням радіоактивних частинок вниз по стовбуру свердловини у процесі буріння, так і з об’ємним забрудненням грунтів. У зв’язку з цим було розроблено й використано новий підхід для інтерпретації результатів, а саме використовувалось нормування на максимум гамма-каротажної діаграми. Такий прийом дав змогу порівнювати результати гамма-каротажу в різних свердловинах, а також проаналізувати природу та походження надлишкового забруднення на вибої свердловин. У результаті було встановлено, що надлишкове випромінювання нижче активного шару в більшості свердловин повністю пояснюється просипанням уздовж стінок на вибій радіоактивного грунту з верхніх шарів.
   Ключові слова: гамма-каротаж, забруднення свердловин, радіонукліди, об’єкт «Укриття».

ЗавантажитиЗавантажити статтю

ДЕТЕКТУВАННЯ РОЗСІЯНОГО ГАММА-ВИПРОМІНЮВАННЯ 60СУ ШИРОКІЙ ГЕОМЕТРІЇ
А. Д. Скорбун c.39-42

   Анотація: Проведено вимірювання розсіяння гамма-випромінювання 60Со у широкій геометрії: при наявності і відсутності навколо джерела і детектора свинцевого екрана. У такій геометрії на детектор від екрана приходить тільки розсіяне випромінювання. Виявлено зростання інтенсивності лінії 1332 кеВ порівняно з лінією 1172 кеВ у присутності екрана. Виявлений ефект пов’язується з прийманням детектором випромінювання, когерентно розсіяного у великому об’ємі екрана, який оточує детектор. Той факт, що ефект спостерігається для енергій вище порога утворення пар, дозволяє пов’язати його або з наслідком утворення пар, або з розсіянням Дельбрюка. Виявлений ефект обумовлено розсіянням на великі кути (зворотне розсіяння), для яких перерізи відомих механізмів когерентного розсіяння (Релея, Томсона) вважаються малими. Тому здається, що в даній геометрії експеримента виявляється можливим досліджувати механізм когерентного розсіяння, який викликає цей ефект, нехтуючи релеївським і томсонівським.
   Ключові слова: розсіяння гамма-випромінювання, 60Со, широка геометрія, свинець.

ЗавантажитиЗавантажити статтю

ПОВЕДІНКА «ГАРЯЧИХ» АЕРОЗОЛЬНИХ ЧАСТОК З ОБ’ЄКТА «УКРИТТЯ» В ІМІТАТОРАХ ЛЕГЕНЕВОЇ РІДИНИ
Є. К. Гаргер, О. О. Одінцов, В. К. Шинкаренко, J. Tschiersch c.43-52

   Анотація: Досліджено кінетику розчинення радіоактивних аерозольних часток, відібраних у локальній зоні об’єкта «Укриття» в імітаторах легеневої рідини різного складу Показано, що на тих самих фільтрах поряд з відносно малочисельними високоактивними паливними частинками присутнє велике число малоактивних пилових часток, збагачених 137Cs. Ізотопний склад, зокрема співвідношення 137Cs/239+240Pu, а також доля фракції радіонуклідів, що перейшла у розчин для обох типів часток суттєво відрізняються. Для збагачених 137Cs часток спостерігається більш швидке й більш повне розчинення, найбільша поверхнева щільність таких часток спостерігається на фільтрах, експонованих на виході з простору під дахом машинного залу. Характерною відмінністю даних фільтрів є високі рівні вмісту цинку й титану, аерозолі яких пов’язані, очевидно, з процесами деструкції лакофарбових покриттів стін машинного залу. Висловлюється припущення про сепарацію матеріалу гарячих часток, відкладених на пофарбованих поверхнях, по розчинності під впливом вологи атмосферного конденсату. Кінетика розчинення радіонуклідів добре описується двохекспонеціальною моделлю. Не виявлено достовірних відмінностей параметрів розчинення в імітаторах легеневої рідини різного складу.
   Ключові слова: радіоактивні аерозолі, імітатори легеневої рідини, кінетика розчинення, радіонукліди, об’єкт „Укриття”.

ЗавантажитиЗавантажити статтю

РОЗРАХУНОК ТУРБУЛЕНТНИХ ХАРАКТЕРИСТИК РОЗСІЮВАННЯ  У ПРИЗЕМНОМУ ШАРІ АТМОСФЕРИ В ЗМІННИХ ЛАГРАНЖА
Е. К. Гаргер c.53-63

   Анотація: Представлено методику розрахунку дифузійних характеристик та поля концентрації домішки у приземному шарі атмосфери від джерел різного типу. Надано формули розрахунку: концентрації домішки від точкового та лінійного джерела миттєвої і безперервної дії; абсолютної і відносної дисперсій координат частинок як функцій часу дифузії для широкого діапазону метеорологічних умов. Відмічено, що найбільша точність розрахунку досягається для умов, близьких до нейтральної та слабко нестійкої стратифікації. Надано схему розрахунку вхідних параметрів на основі доступних метеорологічних даних вимірювань у приземному шарі атмосфери, оцінку похибки обчислень і обмеження методики.
   Ключові слова: абсолютна та відносна дисперсія, час дифузії, точкове та лінійне джерела домішки, термічна стратифікація приземного шару атмосфери.

ЗавантажитиЗавантажити статтю

ВРАХУВАННЯ МІКРОКЛІМАТИЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ТЕРИТОРІЇ ДЛЯ ОПТИМАЛЬНОГО РОЗТАШУВАННЯ ПУНКТІВ КОНТРОЛЮ АЕРОМЕТЕОРОЛОГІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ ПРИ ВИКИДАХ АЕС
Т. Д. Лев c.64-73

   Анотація: Перенесення, розсіювання та осадження радіоактивних речовин при викидах АЕС визначаються як фізико-географічними, так і метеорологічними умовами регіону, які неоднорідні залежно від особливостей підсти-лаючої поверхні й властивостей рельєфу. Проведений картографічний аналіз цифрової моделі рельєфу, як одного з самих найважливіших чинників просторової диференціації ландшафтних характеристик, дав змогу встановити зв’язок між природно-географічними й кліматичними характеристиками території відповідальності АЕС. Розроблено процедуру класифікації населених пунктів, що входять у територію 30-кілометрової зони АЕС з використанням отриманих характеристик. Процедура включає картографування морфометричних і мікрокліматичних характеристик і проведення факторного аналізу з метою вибору оптимального розташування пунктів контролю аерометеорологічної інформації для оцінки умов розсіювання та перенесення в напрямку радіоактивного забруднення території АЕС і зони спостереження.
   Ключові слова: радіоекологічна ситуація, морфометричні параметри, факторний аналіз, режим вітру, класифікація.

ЗавантажитиЗавантажити статтю

КОМПЛЕКСНЕ РАДІОЕКОЛОГІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ З МЕТОЮ УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМ КОНТРОЛЮ, МОНІТОРИНГУ ТА АВАРІЙНОГО РЕАГУВАННЯ В ЗОНАХ ВПЛИВУ АЕС
Б. С. Прістер, С. В. Барбашов, В. Д. Виноградська, О. Г. Тіщенко c.74-82

   Анотація: Обгрунтовано необхідність проведення комплексного радіоекологічного районування території для оптимізації радіаційного моніторингу та прийняття рішень у разі аварій на АЕС. Викладено концептуальні положення та принципи, на яких базується радіоекологічне районування. Базовим прийнято бассейново-ландшафтний принцип диференціації території. В якості класифікаційних ознак районування представлено екологічні особливості території, що безпосередньо впливають на формування радіаційної ситуації внаслідок викидів радіонуклідів, серед них водозбірний басейн, типи елементарних ландшафтів усередині нього, тип грунту та агро-хімічні властивості грунту, тип природокористування та вид культур. Викладено основні критерії районування території по кожній з ознак. Описано необхідну вхідну інформацію і сформульовано вимоги до її масштабів і вимог на різних рівнях районування. Для радіологічної характеристики виділених районів використовуються параметри кінетичної моделі поведінки радіонуклідів у системі «грунт – рослина», розробленої за даними раді-аційного моніторингу агросфери після аварії на ЧАЕС.
   Ключові слова: радіоекологічне районування, моніторинг, басейново-ландшафтний принцип, радіонукліди, коефіцієнт переходу.

ЗавантажитиЗавантажити статтю

ТЕХНОЛОГІЯ РОЗРОБКИ БАЗ ДАНИХ ГЕОПРОСТОРОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ ДЛЯ ЦІЛЕЙ РАДІАЦІЙНОГО МОНІТОРИНГУ ТА АВАРІЙНОГО РЕАГУВАННЯ
О. Г. Тищенко c.83-90

   Анотація: Представлено спосіб формування бази даних геопросторової інформації і картографічного банку для цілей радіаційного моніторингу в зонах підвищеного ризику впливу АЕС та аварійного реагування. Викладено вимоги до вхідної інформації та програмного апарату. Визначено структуру сукупності об’єктів, їхні атрибути, а також інформаційні потоки, що забезпечують цільові задачі радіоекологічного моніторингу навколишнього середовища. Запропоновано спосіб використання даних дистанційного зондування для актуалізації та деталізації просторових атрибутів об’єктів радіоекологічного моніторингу й створення картографічних функціональних класів об’єктів. Показано технологію, що базується на аналізі геопросторових даних для створення зв’язків інформаційних шарів у разі використання моделі поведінки радіонуклідів у системі «грунт – рослина». Така тех-нологія дає змогу отримувати оцінки стану забруднення об’єктів навколишнього середовища за критеріями реагування та розробляти пропозиції з оптимізації мережі моніторингу, використовуючи актуальну інформацію щодо просторових характеристик території.
   Ключові слова: радіаційний моніторинг, дані дистанційного зондування, реагування на аварійні ситуації.

ЗавантажитиЗавантажити статтю

ПРЕВЕНТИВНА ПІДГОТОВКА ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ – ОСНОВНЕ КОНЦЕПТУАЛЬНЕ ПОЛОЖЕННЯ АВАРІЙНОГО РАДІАЦІЙНОГО МОНІТОРИНГУ ТЕРИТОРІЇ ВПЛИВУ АЕС
Б. С. Прістер, Е. К. Гаргер, Н. Н. Талерко, В. Д. Виноградська, С. В. Барбашев, Т. Д. Лев, О. Г. Тіщенко c.91-98

   Анотація: Основним завданням радіаційного моніторингу АЕС розглядається забезпечення радіаційної безпеки населення передусім в аварійних умовах. Основним концептуальним положенням аварійного моніторингу є превентивне накопичення інформації про екологічні, метеорологічні, гідрологічні, демографічні та інші характеристики території, передбачувані природа і склад викидів та інших факторів, що істотно впливають на формування дози опромінення населення. Аварійний моніторинг включає прогнозування просторово-часового поширення радіонуклідів, оцінку необхідності втручання і проведення екстрених контрзаходів. Радіоекологчне районування території дає змогу оптимізувати проведення оперативного моніторингу радіаційної обстановки, визначення та рівнів уточнення забруднення грунтово-рослинного покриву і включення радіонуклідів у харчові ланцюги. Районування є основою для розробки рекомендацій щодо проведення контрзаходів та оцінки їх ефективності, розробки схеми та планування довготривалого моніторингу. При прогнозуванні радіаційної обстановки та аналізі ефективності контрзаходів використовуються моделі, розроблені авторами.
   Ключові слова: моніторинг, радіаційна аварія, прогнозування, районування, контрзаходи.

ЗавантажитиЗавантажити статтю

КОНЦЕПТУАЛЬНА МОДЕЛЬ “ДОМЕННОЇ” ВЕРСІЇ СТВОРЕННЯ ЯДЕРНО-НЕБЕЗПЕЧНИХ СКУПЧЕНЬ НА 4-му БЛОЦІ ЧАЕС
Є. Д. Висотський, О. В. Михайлов c.99-106

   Анотація: Сформульовано основні положення концептуальної моделі “доменної” версії створення ядерно-небезпечних скупчень паливовмісних матеріалів (ПВМ), прихованих в зоні проплавлення підреакторної плити 4-го блока ЧАЕС. Створення скупчень з критичною масою урану і лавоподібних ПВМ (ЛПВM) розглядається як результат двох взаємопов’язаних процесів: процесу взаємодії розплаву палива (коріуму) з бетоном (ВРБ) і процесу плавки фрагментів активної зони (ФАЗ) аналогічного спостережуваному при плавці шихті у металургійній печі – домні. Подібно доменному шлаку маса чорних ЛПВМ, що містять до 5 % урану, виливалася із ванни, створеної в результаті ВРБ, розплаву матеріалів «шихти» (навалу фрагментів зруйнованої вибухом фрагментів активної зони і силікатних матеріалів технологічної засипки та ін.) і сформувала потужні потоки скломас з епіцентру плавки в південно-східному квадранті приміщення 305/2. Частина ЛПВМ, що залишилася після вигорання «шихти» у ванні розплаву, застигла, прикривши собою стратифіковані в «горні» (зоні проплавлення ПП) шар фракції важких оксидів з масовим вмістом урану від 50 %. При надходженні води в застигаючі (<100 С) скупчення ПВМ з критичною масою палива виникла повторна критичність.
   Ключові слова: уран, коріум, паливовмісні матеріали, силікати, шихта, шлак.

ЗавантажитиЗавантажити статтю

КОНТРОЛЬ ВИНЕСЕННЯ РАДІОАКТИВНИХ АЕРОЗОЛІВ З ОБ’ЄКТА “УКРИТТЯ” У 2012 р.
В. Є. Хан, Б. І. Огородников, О. К. Калиновський, В. О. Краснов c.107-116

   Анотація: Наведено результати контролю викиду радіоактивних аерозолів з об’єкта «Укриття» у 2012 р. Максимальна величина неорганізованого викиду спостерігалася в зимовий період і досягала 1,6 МБк/доба. Концентрації довгоживучих бета-випромінюючих аерозолів, що надходили в атмосферу через систему «Байпас», знаходилися зазвичай в діапазоні 0,05 – 10 Бк/м3 (максимальна концентрація 13 Бк/м3). Їхніми носіями в більшості випадків були частинки з АМАД 1 – 6 мкм. Концентрації 212Pb (дочірнього продукту торону) становили, як правило, 1 – 5 Бк/м3. Вони зазвичай мали АМАД 0,1 – 0,3 мкм. Об’ємні активності та дисперсність аерозолів у викидах з об’єкта «Укриття» залишаються практично стабільними впродовж останніх дев’яти років. Показано, що протягом 2004 – 2012 рр. співвідношення концентрацій короткоживучих дочірніх продуктів радону і 212Pb в повітряному потоці, що викидаються в атмосферу через систему «Байпас», залишається постійним і близько до 4.
   Ключові слова: об’єкт «Укриття», аерозолі, об’ємна активність, АМАД.

ЗавантажитиЗавантажити статтю

Схожі повідомлення

Залиште коментар