Новини 

Фахівці обговорили стан та майбутнє водоймища-охолоджувача Чорнобильської АЕС

   2 та 3 липня 2019 р. з ініціативи Чорнобильської АЕС та Інституту гідробіології НАН України, за участю експертів МАГАТЕ, було проведено семінар стосовно екологічних наслідків діяльності з виведення водоймища-охолоджувача Чорнобильської АЕС з експлуатації. У роботі семінару взяли участь також спеціалісти Інституту проблем безпеки АЕС НАН України та вчені інших наукових установ. Обмін думками фахівців науково-дослідних установ та експлуатуючої організації викликаний потребою в прийняті зваженого рішення щодо подальшої долі значної території гідротехнічної споруди, яка зазнала докорінних екологічних змін після осушення. На думку переважної більшості науковців, на колишніх ділянках водоймища-охолоджувача завершились активні процеси зміни гідрологічних умов – рівні поверхні води в залишкових водоймах стабілізувались. Осушені ділянки дна водоймища трансформуються в заплавні екосистеми з типами фітоценозів, що диференціюються в залежності від рівня ґрунтових вод.

   Докорінна зміна екосистем та процеси, що відбуваються з живими організмами, донними відкладами, радіоактивними речовинами в нових водоймищах є явищем доволі рідкісним, а тому цей об’єкт є надзвичайно цінним для отримання важливої наукової інформації. Саме тому останні п’ять років територія водоймища-охолоджувача ЧАЕС стала найбільш привабливим місцем для роботи науковців.

   Впродовж роботи семінару науковці були ознайомлені з результатами досліджень водоймища-охолоджувача ЧАЕС, що провадяться фахівцями ІПБ АЕС. У доповіді «Фітоценологічна та радіоекологічна характеристика рослинних угруповань осушених ділянок водоймища-охолоджувача ЧАЕС», яку представив завідувач відділу ІПБ АЕС С. А. Паскевич, було показано особливості відновлення рослинного покриву на осушених ділянках дна водоймища-охолоджувача ЧАЕС. У ході досліджень було виявлено основні типи рослинних угруповань, що сформувались на різних типах мулистих відкладів дна водоймища-охолоджувача. Проведені дослідження особливостей накопичення цезію-137 та стронцію-90 в біомасі рослинних угруповань. Дослідження дали змогу отримати інформацію про рівні залучення радіонуклідів у біологічний колооберт, а з цим і визначити угруповання з найбільшими рівнями радіоактивного забруднення. Ця інформація має нагальне значення для оцінки потенційно небезпечних ділянок, які будуть мати найбільший вплив на прилеглі території у разі виникнення можливих надзвичайних природних явищ (пожеж, смерчів тощо).

   Фахівці ІПБ АЕС представили також результати апробації технології повітряного засіву ділянок осушеного дна з метою стимулювання швидкого заростання радіоактивно забруднених ділянок та попередження вітрової ерозії. Технологія була протестована навесні 2019 р. на водоймищі-охолоджувачі. Учасникам семінару було продемонстровано фотографії ефективності застосування спеціально підготовлених насіннєвих субстратів та відповідне відростання рослин у місцях їх застосування.

   Впродовж дискусій фахівці дійшли висновку, що на водоймищі-охолоджувачі ЧАЕС після стабілізації рівнів води в залишкових водоймах має продовжуватись моніторинг стану гідроекосистем, новоутворених екосистем суходолів, а також дослідження забруднення всіх елементів екосистем радіонуклідами.

Цей запис також доступний: English, Russian

Схожі повідомлення