Експерти ІПБ АЕС обстежили ключові майданчики зони відчуження в межах розвитку інфраструктури захоронення РАВ
22 квітня 2026 року, напередодні 40-х роковин Чорнобильської катастрофи, експерти проєкту U4.01/23RAW-T7-Part-1, спрямованого на розвиток інфраструктури безпечного захоронення радіоактивних відходів, здійснили робочий виїзд до Чорнобильської зони відчуження. Основною метою візиту стало обстеження майданчиків, що розглядаються для створення нових об’єктів захоронення, оцінка потенціалу вже існуючої інфраструктури і узгодження напрацьованих технічних підходів з реальним станом об’єктів та умов на майданчиках.
До складу делегації увійшли представники лідера консорціуму ТОВ «ЮТЕМ-ІНЖИНІРИНГ» — головний інженер проєкту Борис Резніков і провідний фахівець Сергій Лазаренко, ключовий експерт від ДУ «НІЦ РПД НАНУ» — Юрій Шибецький та команда основних виконавців від ІПБ АЕС. Серед них: ключовий експерт з безпеки Володимир Рудько, експерти Леонід Павловський, Юрій Ольховик, Марина Бережок, Олег Балан, Валерій Деренговський, Ігор Скітер, Євгеній Меньшинін і Олена Савчук.
Першим об’єктом візиту став пункт захоронення радіоактивних відходів «Буряківка», який із 1987 року виконує ключову функцію у системі поводження з аварійними відходами. На об’єкті делегацію супроводжував начальник цеху з поводження з РАВ та експлуатації сховищ Анатолій Матаков. Він детально представив практичні аспекти експлуатації об’єкта, де за майже 40 років було сформовано 30 траншей із загальним обсягом понад 700 тис. м³ РАВ. Окрему увагу під час візиту приділили траншеї 21А, введеній в експлуатацію в 2018 році і повністю заповненій станом на кінець 2023 року, де наразі тривають роботи з консервації.
Обстеження, як і результати постійного моніторингу протягом усього періоду експлуатації, підтверджують, що застосування природних бар’єрів, таких як глина, залишається ефективним інженерним рішенням для забезпечення довготривалої ізоляції радіонуклідів. Накопичений практичний досвід ПЗРВ «Буряківка» розглядається як основа для подальшого розвитку приповерхневих сховищ, у тому числі для дуже низькоактивних відходів (ДНАВ), частка яких у загальному потоці РАВ зростатиме. Зокрема, вже затверджено проєкт і доопрацьовується обґрунтування безпеки для нового траншейного сховища 11А на цьому майданчику, подача заявки на ліцензування якого запланована на кінець 2026 року.
У другій частині польового виїзду було оглянуто об’єкти комплексу виробництв «Вектор» — центрального елементу національної інфраструктури поводження з РАВ. Експертів супроводжував заступник генерального директора ДСП «ЦППРВ» з поводження з РАВ Євген Полковніченко. Він надав вичерпну інформацію про поточний стан об’єктів і подальші наміри оператора щодо їх розвитку. Учасники відвідали спеціально обладнане приповерхневе сховище твердих РАВ (СОПСТРВ). Модулі А1 і Д1 цього об’єкта були повністю заповнені у 2024 році, первинне накриття завершено у 2025 році. Цього року планується розпочати роботи по заповненню наступних модулів. За словами Євгена Полковніченка, модулі А2 і Д2 повністю готові і найближчим часом очікується рішення від регулятора щодо можливості їх подальшого завантаження. Експерти ретельно оглянули сховища ТРВ-1 і ТРВ-2, будівництво яких завершено у 2019 році, а нині ведеться робота з підготовки обґрунтування безпеки для введення їх в експлуатацію.
Окремою темою обговорення став проєкт Технологічного корпусу, що забезпечуватиме кондиціонування відходів у відповідності до критеріїв приймання на захоронення. За словами Євгена Полковніченка, потрібна актуалізація та доопрацювання раніше розроблених проєктних рішень з урахуванням функціонування та постійного розвитку діючих пристанційних комплексів із переробки відходів для максимального підвищення економічної та логістичної ефективності всієї системи.
Польовий візит став важливим етапом для виконання робіт за проєктом, у тому числі, розробки довгострокового плану розвитку КВ «Вектор», техніко-економічного обґрунтування для створення сховища ДНАВ, розробки звітів з аналізу безпеки та оцінки впливу на довкілля для нових об’єктів, включаючи рішення щодо поводження з сольовим плавом. Безпосередня робота на майданчиках і комунікація з оператором сховищ дали можливість уточнити технічні параметри, інженерні обмеження та практичні аспекти експлуатації об’єктів.
Робочий виїзд завершився оперативною нарадою, яка відбулася під відкритим небом безпосередньо на майданчику КВ «Вектор». У неформальній, але водночас сфокусованій атмосфері учасники обговорили подальші кроки реалізації проєкту, узгодили пріоритети й окреслили наступні етапи співпраці — ще раз підкресливши, що за складними технічними рішеннями стоїть злагоджена командна робота фахівців.
Реалізація проєкту має стратегічне значення для розвитку галузі. Вона спрямована на формування узгодженої системи взаємодії між виробниками РАВ і ДСП «ЦППРВ», удосконалення процесів характеризації, сортування і пакування відходів, а також на більш ефективне використання наявної інфраструктури Зони відчуження.
Такий підхід дасть можливість оптимізувати потоки відходів, знизити навантаження на пристанційні сховища та підвищити економічну ефективність функціонування ядерної енергетики в Україні. З огляду на зростання обсягів РАВ, пов’язане як з експлуатацією АЕС, так і з майбутнім зняттям енергоблоків з експлуатації, розвиток інфраструктури захоронення РАВ набуває ключового значення для забезпечення ядерної та радіаційної безпеки держави. За належних зусиль і достатнього фінансування це означатиме перехід від фрагментованої моделі поводження з РАВ до системної, інтегрованої інфраструктури на національному рівні.
