Науковці та інженери обговорили питання атомної енергетики на міжнародному форумі Nucnext-2025

     25-26 вересня 2025 року відбулась VІІ Міжнародна конференція NUCNEXT-2025: «Перспективи впровадження інновацій у атомну енергетику». Традиційно організаторами конференції виступили: Інститут проблем безпеки АЕС НАН України, Громадська організація «Українське ядерне товариство» (УкрЯТ) спільно з АТ «НАЕК «Енергоатом» та Рада молодих вчених при Відділенні енергетики та енергетичних технологій НАН України.

      Понад 200 учасників, серед яких представники міністерств, народні депутати, науковці, фахівці енергетичних компаній, експерти міжнародних організацій та молоді спеціалісти, обговорювали ключові виклики й перспективи розвитку ядерної енергетики.

     На відкритті конференції від імені Міністерства енергетики України з вітальним словом виступив Ігор Іванов, директор департаменту ядерної енергетики та атомної промисловості міністерства, який акцентував стратегічне значення ядерної галузі для енергетичної безпеки України.

     Олександр Копиленко, академік НАН України, народний депутат України, голова Національної комісії з радіаційного захисту населення України, наголосив на важливості законодавчої підтримки ядерного сектору, зокрема інституційних змін, стимулювання інвестицій та впровадження нових технологій.

     Павло Ковтонюк, тимчасово виконуючий обов’язки голови правління АТ «НАЕК «Енергоатом», у своєму виступі наголосив на ключовій ролі Енергоатома у забезпеченні енергетичної стабільності держави, особливо в умовах воєнних викликів. Він окреслив пріоритети підприємства, зокрема підвищення надійності енергоблоків, розвиток інноваційних технологій, міжнародну кооперацію та безпеку ядерних об’єктів.

     Володимир Холоша, президент УкрЯТ зазначив, що навіть в умовах війни надзвичайно важливо продовжувати проведення науково-технічних конференцій, адже вони сприяють розвитку атомної енергетики.

     Анатолій Носовський, академік НАН України, директор Інституту проблем безпеки АЕС НАН України, віцепрезидент УкрЯТ з науково-технічного розвитку привітав усіх присутніх від імені Національної академії наук України з відкриттям форуму та підкреслив, що не зважаючи на воєнний стан в Україні, питання безпечної експлуатації ядерних установок, подовження терміну експлуатації, зняття з експлуатації, будівництва нових енергоблоків є дуже актуальними й надзвичайно важливими.

     «Після закінчення війни почнеться робота з відбудови України, а ядерна енергетика буде розвиватися і розвиватися великими темпами. Ми будемо займатися підвищенням рівня безпеки ядерних установок, продовжувати терміни їх експлуатації, готуватися до зняття з експлуатації тих енергоблоків, які відпрацюють свій ресурс. І будемо будувати нові ядерні установки. Я не можу прогнозувати коли закінчиться війна та яка потреба на той час буде існувати в енергетичних потужностях, але ядерна енергетика буде розвиватися. Нам треба буде будувати й великі енергоблоки як базові потужності, але також займатися питаннями впровадження в Україні технологій малих модульних реакторів. Тому вже зараз ми повинні напрацьовувати технічні рішення й готуватися до будівництва нових ядерних енергоблоків в умовах повоєнного відновлення та розвитку економіки, включно з відбудовою промислових регіонів та модернізацією інфраструктури», — сказав Анатолій Носовський.

    У своїй промові він наголосив, що досвід України щодо роботи атомної енергетики під час війни є унікальним у світі і його потрібно проаналізувати й розробити рекомендації щодо підвищення готовності ядерних установок з погляду забезпечення безпеки під час військової загрози. Повинні розглядатися питання безпечної експлуатації ядерних установок і сховищ відпрацьованого ядерного палива, аварійної готовності, моніторингу, запасів необхідних матеріалів для надійної експлуатації, можливості для безпечної роботи персоналу та його ротації. А для цього потрібно об’єднати зусилля багатьох фахівців ядерної галузі та наукових установ.

     Завершуючи свою промову Анатолій Носовський подякував іноземним партнерам за надану гуманітарну, матеріальну й технічну допомогу, Збройним силам України, які зараз захищають нашу країну, а також усім атомникам, які виконують дуже важливі завдання із забезпечення безпечної експлуатації ядерних установок.

    Робота конференції передбачала пленарне та секційні засідання, на яких було представлено понад 70 наукових доповідей.

     Пленарне засідання конференції об’єднало виступи представників Енергоатома, наукових установ, організацій та провідних підприємств галузі. Учасники обговорили стратегію розвитку енергетики України, будівництво нових енергоблоків, світові тенденції в атомній енергетиці та прогнозні умови впровадження малих модульних реакторів. Значну увагу було приділено викликам воєнного часу — від нових вимог до безпеки та правових аспектів впливу війни на роботу атомних електростанцій до проблеми окупації Запорізької АЕС. Презентовано ініціативи щодо розвитку інновацій, міжнародної співпраці та створення національної платформи для майбутнього розвитку атомної енергетики України.

     Від Інституту проблем безпеки АЕС НАН України з доповідями виступили:

Володимир Борисенко — «Світові тенденції в ядерній енергетиці»;

     Андрій Садовніков — «Інноваційні інструменти та роботизовані системи для технічного обслуговування парогенератора реактора CPR1000»;

     Сергій Середа — «Новітній підхід до нейтронного захисту: композитний бетон з MiniBars та нейтроннопоглинальними добавками»;

     Олександр Проскурін — «Концепція розподіленої ROS-системи для автоматизації дистанційних операцій з ЛПВМ на об’єкті «Укриття»;

     Сергій Ладан — «Оперативне визначення потужності залишкових енерговиділень опроміненого ядерного палива»;

     Олександр Дорман — «Визначення шляхів удосконалення методів подрібнення та сортування опроміненого графіту ядерних установок із використанням нейронних мереж»;

     Євгеній Тегкаєв — «Розробка способу вилучення радіоактивного кобальту та хлору з опроміненого графіту»;

     Ігор Жиганюк — «Моделювання взаємодії оксигена з іоном цирконію в ізольованому комплексі Zr^(4+) O^(2-)».

     Конференція NUCNEXT-2025 підтвердила високий науковий та інженерний потенціал України у сфері атомної енергетики, здатність реагувати на сучасні виклики та інтегруватися в міжнародну ядерну спільноту.