Фахівці ІПБ АЕС представили наукові розробки на міжнародній конференції Nucnext-2026

     24–25 вересня 2026 року у Великому конференц-залі Національної академії наук України в Києві відбулася VIII Міжнародна науково-технічна конференція NUCNEXT-2026 «Перспективи впровадження інновацій у атомну енергетику».

     Захід об’єднав українських та міжнародних експертів, науковців, представників органів державної влади, регуляторних і експлуатуючих організацій, підприємств атомної галузі, профільних наукових установ та міжнародних партнерів. Цьогоріч участь у конференції взяли понад 80 доповідачів, які представили різні напрями розвитку атомної енергетики — від законотворчої та регуляторної діяльності до наукових досліджень, проєктування, експлуатації ядерних установок і впровадження нових технологій.

     Традиційно організаторами конференції виступили Українське ядерне товариство, Інститут проблем безпеки атомних електростанцій НАН України та Рада молодих вчених при Відділенні енергетики та енергетичних технологій НАН України.

     Конференцію відкрив блок вітальних виступів. До учасників звернулися президент Українського ядерного товариства Володимир Холоша, народний депутат України Анатолій Костюх, Голова Державної інспекції ядерного регулювання України Олег Коріков, директор департаменту ядерної енергетики Міністерства енергетики України Ігор Іванов, т. в. о. голови правління АТ «НАЕК «Енергоатом» Олександр Остаповець, регіональний радник з питань ядерної енергетики при Посольстві Франції Тьєррі Сальмон, академік НАН України Анатолій Носовський, виконавчий директор Всесвітнього інституту ядерної безпеки (WINS) Ларс ван Дассен, представник чеської компанії Witkowitz Atomica Броніслав Куліков.

Володимир Холоша	Анатолій Костюх	Олег Коріков
Ігор Іванов	Олександр Остаповець	Тьєррі Сальмон
Анатолій Носовський	Броніслав Куліков

     У своєму виступі Олександр Остаповець наголосив на фундаментальній ролі атомної енергетики у вітчизняній енергетичній системі та важливості спільної роботи експлуатуючих організацій, науки, промисловості й держави над розвитком та впровадженням інновацій. Президент Українського ядерного товариства Володимир Холоша, своєю чергою, зазначив, що конференція покликана об’єднати представників різних напрямів галузі, створити умови для професійної дискусії та напрацювання рішень, необхідних для подальшого розвитку української атомної енергетики.

     Академік Анатолій Носовський у своєї промові зазначив, що «…використання ядерної енергії має розвиток тільки завдяки науково-технічному прогресу, тому наша конференція присвячена тій ролі, яку виконують інноваційні технології для повної реалізації потенціалу ядерної енергетики в Україні.

     Інновація — це впроваджена на практиці нова ідея, технологія або метод, які приносять реальну користь, економічний чи соціальний ефект. Головними ознаками інновації є по-перше — новизна: наявність принципово нового рішення або істотного покращення старого; по-друге — практична цінність: успішне впровадження у виробництво; по-третє — отримання прибутку, економії часу або покращення рівня безпеки в умовах сучасних викликів. Зазвичай інноваціям передує науково-технічна діяльність, пов’язана з появою нововведення.

     Мені прикро про це говорити, але в Україні майже нічого не робиться для того щоб підняти інноваційну діяльність у ядерній галузі на відповідний рівень. Поки що інноваційна діяльність, на жаль, зводиться до закупівлі вже існуючих за кордоном і не завжди прогресивних технологій і обладнання. У результаті ми бачимо знищення національних наукових шкіл і занепад наукових інституцій. Сьогодні, на жаль, наукова спільнота не може зрозуміти який проєкт ядерної установки буде реалізовано на майданчику Хмельницької АЕС. Також це стосується перспектив будівництва нових ядерних установок. Україна впродовж багатьох років так і не може визначитися з перспективами будівництва нових ядерних установок».

     «Якщо на нашій конференції будуть розглядатися саме ці важливі питання, то ми з вами зможемо розвивати ядерні технології в Україні. Я вірю в нашу науку, нашу молодь, я вірю, що прийде до влади нове покоління, яке встановить правильні пріоритети та зробить життя людей в Україні щасливим».

     Протягом двох днів робота конференції проходила у форматі пленарних і секційних засідань, тематичних панелей та постерних сесій. Учасники обговорювали продовження строків експлуатації діючих енергоблоків і спорудження нових, розвиток реакторних технологій, інноваційні ядерні технології, нові матеріали, підвищення безпеки та фізичного захисту АЕС, розрахункові методи, поводження з відпрацьованим ядерним паливом і радіоактивними відходами, радіоекологічні дослідження тощо.

     У межах пленарної частини учасники обговорили перспективи будівництва нових енергоблоків, розгортання технології AP1000 і малих модульних реакторів в Україні, розвиток систем поводження з радіоактивними відходами, використання вітчизняної сировинної бази й роль українських проєктних організацій у розвитку атомної енергетики, виробництво радіоактивних ізотопів для ядерної медицини, управління старінням обладнання АЕС, ядерну безпеку в умовах війни та впровадження нових технічних рішень для української енергетики.

     Вагомою була участь у конференції науковців і фахівців ІПБ АЕС НАН України. Представники Інституту презентували результати досліджень і практичні розробки за низкою актуальних напрямів:

• Володимир Борисенко, директор ІПБ АЕС НАН України — «Ядерна енергетика. Прогнози і факти».
• Андрій Садовніков, завідувач сектору — «Технічні рішення щодо удосконалення пристрою для заміни парогенераторів енергоблоків АЕС».
• Ігор Жиганюк, завідувач лабораторії — «Сучасний стан чорнобильських лав: презентація монографії ІПБ АЕС НАН України».
• Олександр Проскурін, провідний інженер — «Роботизація радіаційно небезпечних зон: система супервізійного контролю для автономних мобільних платформ».
• Марина Бережок, науковий співробітник — «Диференційована оцінка органічної фракції твердих радіоактивних відходів як основа оптимізації їх захоронення».
• Микола Панасюк, завідувач лабораторії — «Обґрунтування та створення робочого проєкту системи моніторингу підземних вод Чорнобильської зони».
• Євгеній Тєгкаєв, аспірант — «Використання обертової платформи з гідравлічною системою підйому як спосіб демонтажу графітової кладки ядерних установок».
• Олег Скоблик, аспірант КАУ, ІПБ АЕС — «Моделювання радіаційних характеристик контейнерів із графітовими відходами реакторів РБМК».
• Сергій Ладан, аспірант ІПБ АЕС/КАУ — «Розрахунок потужності залишкового енерговиділення опроміненого ядерного палива відповідно до стандарту ISO 10645».

Володимир Борисенко	Андрій Садовніков	Марина Бережок

     Окремий тематичний блок другого дня було присвячено інноваціям у сфері поводження з відпрацьованим ядерним паливом, РАВ та радіоекології. Модератором секції виступив директор ІПБ АЕС НАН України Володимир Борисенко. Значну частину представлених у межах цієї панелі досліджень становили роботи фахівців і аспірантів Інституту, присвячені поводженню з твердими РАВ, системам радіоекологічного моніторингу, демонтажу графітових кладок ядерних установок, графітовим відходам реакторів РБМК та оцінюванню залишкового енерговиділення опроміненого ядерного палива.

     У межах спеціальної секції з презентації нових наукових видань завідувач лабораторії ІПБ АЕС Ігор Жиганюк представив нову монографію «Лавоподібні паливовмісні матеріали в об’єкті «Укриття» Чорнобильської АЕС», яка була підготовлена авторами: А. Носовський, С. Габелков, І. Жиганюк, В. Краснов.

     NUCNEXT-2026 стала професійним майданчиком для обміну науковими результатами, виробничим досвідом та технологічними рішеннями між науковцями, експлуатуючими організаціями, проєктантами, виробниками обладнання, регуляторними органами та міжнародними партнерами. Особлива увага була приділена не лише перспективним дослідженням, а й розробкам, які можуть отримати практичне застосування в українській атомній галузі.

     Участь ІПБ АЕС НАН України в конференції засвідчила широкий спектр наукових і прикладних робіт Інституту — від прогнозування розвитку ядерної енергетики та вдосконалення технологій експлуатації АЕС до вирішення проблем поводження з РАВ, радіоекологічного моніторингу, роботизації радіаційно небезпечних робіт і дослідження матеріалів об’єкта «Укриття».

     Конференція NUCNEXT традиційно сприяє посиленню взаємодії науки, промисловості та професійної ядерної спільноти і формуванню спільних підходів до безпечного та технологічного розвитку атомної енергетики України.