У Xаркові відбулася III міжнародна конференція «Проблеми сучасної ядерної енергетики»
З 15 по 17 квітня 2026 року у Харкові пройшла ІІІ Міжнародна науково-технічна конференція імені В. М. Воєводіна «Проблеми сучасної ядерної енергетики», організована Українським ядерним товариством, ННЦ «Харківський фізико-технічний інститут» та Харківським національним університетом імені В. Н. Каразіна за підтримки АТ «НАЕК “Енергоатом”» і Харківської обласної військової адміністрації.
Ця важлива фахова подія об’єднала науковців, викладачів, представників атомної галузі України й міжнародних партнерів для обговорення актуальних викликів і перспектив розвитку ядерної сфери. До участі в конференції зареєструвалося понад 170 учасників. Під час конференції прозвучало більше 90 доповідей.
Партнерами заходу стали провідні українські та зарубіжні компанії й організації: Energy Safety Group, ТОВ «Хімлаборреактив», програма NURECAB. Міжнародним інформаційним партнером виступила Асоціація European Nuclear Education Network (ENEN).
15 квітня конференція розпочалася з урочистого відкриття, участь у якому взяли начальник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов, ректорка ХНУ імені В. Н. Каразіна Тетяна Кагановська, в. о. генерального директора ННЦ «ХФТІ», академік НАН України Микола Азарєнков, академік НАН України, академік-секретар Відділення ядерної фізики та енергетики НАН України Ігор Гаркуша, президент ГО УкрЯТ Володимир Холоша, перший віцепрезидент і виконавчий секретар УкрЯТ Данило Лавренов, президент Європейського ядерного товариства Dr. Michèle Coeck, а також керівниця програм ENEN Катерина Пілюгіна.
У своїх виступах вони наголосили на особливому значенні науки, професійної кооперації та прикладних рішень саме зараз — у період, коли енергетична безпека є одним із ключових чинників стійкості країни.
Програма першого дня охопила низку стратегічно важливих напрямів, а саме: матеріали для ядерної енергетики, розвиток ядерно-енергетичного комплексу України, ядерну медицину, підвищення рівня безпеки та ефективності експлуатації АЕС, ядерну, радіаційну й екологічну безпеку при поводженні з РАВ і ВЯП, а також питання термоядерного синтезу. Окрему увагу учасники приділили енергостійкості в умовах воєнних викликів, управлінню ресурсом енергоблоків, впровадженню новітніх технологій, розвитку малих модульних реакторів і розширенню напрямів ядерної медицини.
16 квітня програма була зосереджена на трьох великих напрямах. Перша половина дня була присвячена матеріалам для ядерної енергетики: йшлося про сплави, цирконієві матеріали, детектори, зварювальні матеріали, паливо, нейтронно-фізичні та теплогідравлічні розрахунки, а також перспективні реакторні концепції, включно з малими модульними реакторами. Паралельно в межах блоку розвитку ядерно-енергетичного комплексу України розглядалися питання ядерної криміналістики, нових матеріалів і порівняльного аналізу типів реакторів.
Учасники також обговорювали роботу систем циркуляційного водопостачання; підходи до знезараження води на ядерних об’єктах; аналіз важких аварій; оптимізацію ймовірнісного аналізу безпеки; кіберзахист інформаційних і керуючих систем АЕС, а також уроки аварійної готовності та реагування в умовах війни.
17 квітня ранкова частина конференції охоплювала питання підвищення рівня безпеки та ефективності експлуатації АЕС, зокрема: моделювання процесів у ТВЕЛах; контроль водно-хімічного режиму; оцінку надійності персоналу; аналіз характеристик SMR та стійкість елементів фізичного захисту в умовах воєнного стану. Окремий блок був присвячений подовженню терміну експлуатації енергоблоків і управлінню старінням обладнання АЕС.
Програма перейшла до тем ядерної, радіаційної та екологічної безпеки при поводженні з РАВ і ВЯП, де розглядалися технології демонтажу графітової кладки; іммобілізація радіонуклідів; радіаційний моніторинг та приладове забезпечення безпеки. Після цього учасники обговорили проблеми термоядерного синтезу, зокрема програму EUROfusion 2026–2027 та плазмові дослідження, а завершився день секцією про роботу з громадськістю в атомній галузі, що додало програмі важливого комунікаційного та суспільного виміру.
За результатами доповідей опубліковано Збірник тез конференції.
Посилання: (https://drive.google.com/file/d/1Pd7tlulQyrCWzI4Jw7Xqvj72Ryoto_YA/view).
Від Інституту проблем безпеки АЕС НАН України до Збірника увійшли такі тези доповідей:
Ладан С. П., Борисенко В. І. «Розрахунок залишкового енерговиділення ВЯП: застосовність міжнародних стандартів для ВВЕР-1000»;
Сімейко К. В., Вербовий В. П., Ліщук Б. В., Носовський А. В., Малий Є. В., Стратілат Д. П. «Щодо взаємодії правоохоронних органів з населенням під час можливих ядерних та радіаційних інцидентів в умовах воєнного стану»;
Кулаков Д. С., Трофименко О. Р., Гулік В. І «Розробка чисельного методу розрахунку температури у ТВЕЛі з урахуванням енерговиділення гамма-випромінювання для української СВРК»;
Сімейко К. В., Тєгкаєв Є. Т, Гавриленко В. С., Остапчук М. В., Хоменко Д. О., Бережок М. О. «Розробка способу демонтажу графітової кладки ядерних енергетичних установок»;
Skoblyk O. M., Simeiko K. V. «Prospects for the application of TiO2 to enhance the protective properties of cement matrices for the management of irradiated nuclear graphite»;
Сімейко К. В., Малий Є. В., Лобач К. В., Дорошенко А. О., Сабенін П. В. «Розробка способу вилучення радіоактивних ізотопів кобальту та хлору з опроміненого графіту ядерних установок»;
Дорман О. Ю., Сімейко К. В. «Удосконалення методів подрібнення та сортування опроміненого графіту ядерних установок з використанням штучного інтелекту»;
Тєгкаєв Є. Т., Сімейко К. В. «Огляд підходів до демонтажу графітової кладки ядерних установок»;
Казимиров О. С., Ієвлєв С. М. Чорний Є. В. «Прилади АКП у забезпеченні ядерної, радіаційної і екологічної безпеки та при поводженні з РАВ».
Проведення конференції такого масштабу засвідчило: навіть у надскладних умовах війни українська наука не зупиняється, а продовжує формувати рішення, важливі для енергетичної стійкості держави та майбутнього галузі.
