Національна академія наук України та Енергоатом зміцнюють партнерство
11 лютого 2026 року відбулася нарада керівників Національної академії наук України (НАН України) та акціонерного товариства Національної атомної енергогенеруючої компанії «Енергоатом» (АТ «НАЕК «Енергоатом»), на який було розглянуто питання щодо поновлення плідної співпраці.
З боку НАН України у нараді взяли участь Президент НАН України академік Анатолій Загородній, перший віцепрезидент, академік Вячеслав Богданов, академік-секретар відділення енергетики та енергетичних технологій, академік Андрій Русанов, академік-секретар відділення ядерної фізики та енергетики, академік Ігор Гаркуша та директор Інститута проблем безпеки атомних електростанцій, академік Анатолій Носовський.
Під час засідання Президії Національної академії наук України Президент НАН України академік Анатолій Загородній та тимчасово виконуючий обов’язки голови правління АТ «НАЕК «Енергоатом» Павло Ковтонюк підписали спільний наказ НАН України та АТ «НАЕК «Енергоатом» про затвердження керівників і персонального складу Координаційної науково-технічної ради зі співпраці НАН України та АТ «НАЕК «Енергоатом».
Сторони домовилися підготувати оновлену Генеральну угоду про науково-технічне співробітництво та підписати її у травні 2026 року.
Президент НАН України академік Анатолій Загородній зазначив, що багаторічне партнерство Академії наук та «Енергоатома» має ключове стратегічне значення для науково-технічного забезпечення безпечної роботи атомної енергетики, модернізації енергоблоків і впровадження перспективних ядерних технологій. Він наголосив, що об’єднання потенціалу науки й енергетичної галузі є важливою умовою посилення енергетичної безпеки країни та її технологічної незалежності, а оновлений склад Координаційної ради дозволить підвищити ефективність реалізації спільних науково-технічних ініціатив.
Під час свого виступу Павло Ковтонюк висловив вдячність науковцям НАН України за підтримку атомної галузі, підкресливши, що нині «Енергоатом» виробляє близько 66 % електроенергії в Україні та працює в надзвичайно складних умовах воєнного часу. Він визначив основні напрями подальшої співпраці з науковою спільнотою, серед яких — продовження терміну експлуатації енергоблоків, підвищення їхньої потужності та реалізація нових проєктів будівництва, зокрема добудова енергоблока №3 і перспективного блока №5 Хмельницької АЕС. На його думку, науково-технічний супровід є визначальним чинником безпечного розвитку атомної енергетики та зміцнення енергетичної безпеки України.
