Українські науковці представили досвід України на міжнародному симпозіумі у Фукусімі
1–2 листопада 2025 року у префектурі Фукусіма, Японія, відбувся міжнародний симпозіум F-REI, організований Інститутом досліджень, освіти та інновацій Фукусіми (Fukushima Institute for Research, Education and Innovation) спільно з Університетом Нагасакі (Nagasaki University). Метою конференції було зібрати пропозиції для подальшої міжнародної співпраці у сфері відновлення Фукусіми та зміцнення глобальної системи реагування на ядерні інциденти.
Старша наукова співробітниця Інституту проблем безпеки атомних електростанцій (ІПБ АЕС) НАН України Олена Паренюк представила установу з доповіддю «Створення спільної візії між Чорнобилем і Фукусімою: довгострокове співробітництво для забезпечення стійкості до ядерних катастроф» (Building a Shared Vision between Chornobyl and Fukushima: Long-Term Collaboration for Nuclear Disaster Resilience). У своїй доповіді Олена Паренюк наголосила на важливості об’єднання міжнародного досвіду для підвищення стійкості до ядерних катастроф. Зокрема, вона розповіла про уроки, винесені Україною під час повномасштабної війни, коли російська агресія створила безпрецедентні ризики для ядерної безпеки, а також про застосування досвіду ліквідації наслідків аварії на Фукусімській АЕС. Ці знання, за словами Олени Паренюк, стануть основою для формування екосистеми Чорнобильського наукового хабу, що має стати центром міжнародного співробітництва у сфері ядерної безпеки.
Учасниками симпозіуму стали науковці з провідних установ світу, зокрема Музею пам’яті Великого землетрусу і ядерної катастрофи у Східній Японії (The Great East Japan Earthquake and Nuclear Disaster Memorial Museum), Університету Фукусіми (Fukushima University), Національного університету Сінгапуру (National University of Singapore), Університету Риму Тор Вергата (University of Rome Tor Vergata), Національного центру наукових досліджень Франції (CNRS) (Centre national de la recherche scientifique), Університету штату Оклахома (Oklahoma State University), Норвезького університету наук про життя (Norwegian University of Life Sciences), Університету Фукуї (University of Fukui) та Університету Токіо (University of Tokyo).
Участь українських науковців у таких заходах є важливим внеском у розвиток наукової дипломатії — платформи, яка об’єднує країни через спільні наукові цінності, сприяє обміну знаннями та підвищує авторитет України як надійного партнера у сфері ядерної безпеки. 
