Участь науковців ІПБ АЕС НАН України у виставці «Чорнобиль. 40 років потому. Історія, що зобов’язує»
«Минуло 40 років після аварії на Чорнобильській АЕС. Цей строк є достатнім для проведення реалістичної оцінки заходів щодо подолання наслідків аварії та підбиття підсумків цієї багаторічної діяльності». Про це сказав директор Інституту проблем безпеки атомних електростанцій НАН України академік Анатолій Носовський під час відвідування виставкової експозиції «Чорнобиль. 40 років потому. Історія, що зобов’язує», яка проводилась у Києві.
Відкрили захід перший віцепрем’єр-міністр — міністр енергетики України Денис Шмигаль, голова Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко, голова Комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак, голова Національного банку України Андрій Пишний, генеральний директор Чорнобильської АЕС Сергій Тараканов.
На виставці було розгорнуто стенд, на якому висвітлювалась діяльність Інституту проблем безпеки АЕС НАН України з досліджень об’єкта «Укриття» та виконання інших заходів з науково-технічної підтримки робіт із подолання наслідків Чорнобильської катастрофи.
Під час свого виступу академік Анатолій Носовський зазначив, що проблеми безпеки ядерної енергетики набули особливої актуальності в суспільній свідомості в усьому світі після аварії на Чорнобильській АЕС. Саме тоді, у 1986 році, перспективи розвитку атомної енергетики були поставлені під сумнів. Щоб розвіяти його, потрібно довести до відома широкої громадськості думки фахівців, які працюють у сфері використання ядерної енергії, учених, інженерів, екологів, медичних фахівців, які володіють інформацією про наявні технологічні, наукові, екологічні, медичні й соціальні проблеми, що оточують ядерну енергетику, та про шляхи їх вирішення. Особливу цінність у галузі таких знань становить інформація щодо заходів із подолання наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Саме тому Анатолій Носовський навів історичні факти, що стосуються аварії на Чорнобильський АЕС, результати моніторингу стану робіт з перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему. Особисту увагу приділив проблемам оцінки доз опромінення, що отримали ліквідатори та населення, а також соціальним аспектам. Було обговорено перспективи відродження зони відчуження та потребу привернути увагу громадськості до існуючих проблем і необхідності їх вирішення.
