Науковці ІПБ АЕС НАН України виконали оцінку наслідків природних пожеж у Зоні відчуження Чорнобильської АЕС у червні–липні 2026 року
Внаслідок падіння уламків російських БПЛА в Чорнобильській зоні відчуження (ЗВ) у ніч з 25 на 26 червня 2026 р. виникла чергова природна пожежа на радіоактивно забрудненій території. Опис динаміки формування осередків пожеж, оцінки інтенсивності емісії радіонуклідів — продуктів горіння, та результати моделювання атмосферного розповсюдження радіоактивних аерозолів протягом перших трьох діб — з 26 до 28 червня 2026 р. — наведено в https://www.ispnpp.kiev.ua/sciences-of-the-ipb-aes-nas-of-ukraine-have-concluded-an-assessment-of-the-legacy-of-the-release-of-radionuclides-into-the-atmosphere-as-a-result-of-natural-fires-in-the-chornobyl-nuclear-power-plant/. Ця інформація містить подальший опис розвитку подій у період з 29 червня до 2 липня 2026 р.
Загальна картина пожеж за даними оперативної супутникової інформації FIRMS. 28 червня тривало горіння лісових масивів на лівому березі р. Прип’ять (осередок № 1 на рис. 1), а також у двох осередках пожеж (№№ 2 і 3 на рис. 1) у південній частині ЗВ. До 3 липня активне горіння в осередку № 3 практично припинилось.
29 червня виник новий осередок пожежі (№ 5 на рис. 1) у західній частині ЗВ, активне горіння в якому припинилось 1 липня.
Радіоактивне забруднення території пожеж. Основний осередок пожежі № 1 на лівому березі р. Прип’ять виник на території з середньою щільність випадінь 137Cs, що становить 200–300 кБк/м2. При його подальшому горінні окремі частини розповсюджувались на північ, охоплюючи більш забруднені території, де щільність випадінь 137Cs досягає значень 700–800 кБк/м2, у той час коли в його південній частині вогонь переходив на менш забруднені ділянки зі щільністю випадінь 50–70 кБк/м2.
Щільність випадінь в осередках №№ 2–4 в середньому становить 30–70 кБк/м2. Внаслідок поширення фронту пожежі в осередку № 3 горіння рослинності 3 липня частково поширилось на територію зі щільностями забруднення близько 300 кБк/м2.
Щільність випадінь 137Cs в осередку № 5 становить близько 500 кБк/м2.
Оцінка емісії 137Cs з території пожеж. Інтенсивність підйому 137Cs з території пожеж в атмосферу оцінено за допомогою методу, запропонованого науковцями ІПБ АЕС НАН України. Метод використовує супутникові дані вимірювань потужності радіаційного випромінювання (величина FRP) в осередках пожеж згідно з інформацією сайту FIRMS, а також дані про щільність радіоактивних випадінь унаслідок Чорнобильської аварії на території пожежі, скориговані на 2026 рік. Результати оцінювання емісії 137Cs в атмосферу для кожного з 5-ти осередків наведено в табл. 1.
Невеликі відмінності в значеннях емісії за перші 3 доби у порівнянні з попередньої версією оцінок [https://www.ispnpp.kiev.ua/sciences-of-the-ipb-aes-nas-of-ukraine-have-concluded-an-assessment-of-the-legacy-of-the-release-of-radionuclides-into-the-atmosphere-as-a-result-of-natural-fires-in-the-chornobyl-nuclear-power-plant/] пов’язані з тим, що в новій версії для цього використовувались дані вимірювань потужності радіаційного випромінювання FRP усіх 5 супутників FIRMS, тоді як попередні оцінки базувались на вимірюваннях лише одного з них, а саме супутника NOAA-21.
Оцінка загальної емісії 137Cs в атмосферу з усіх 5 осередків протягом перших 8 діб пожежі з 26 червня до ранку 3 липня 2016 року становить 82 ГБк.
Модельні розрахунки атмосферного перенесення радіоактивних продуктів горіння.
Деякі результати модельних розрахунків полів об’ємної концентрації активності 137Cs у приземному шарі повітря, осереднені за 6-годинними інтервалами, що зумовлені підйомом продуктів горіння від окремих осередків природних пожеж протягом періоду від 29 червня до 2 липня 2026 року наведено на рис. 3.
Рисунок 3 — Концентрація активності 137Cs у приземному шарі повітря (мкБк/м3), зумовлена емісією продуктів горіння протягом періодів 00:00–06:00 29.06 (а);
00:00–06:00 30.06 (б); 12:00–18:00 30.06 (в); 00:00–06:00 01.07 (г);
00:00–06:00 02.07 (д); 12:00–18:00 02.07 (е) 2026 року
Протягом першої половини доби 29 червня зберігався північно-східний напрямок перенесення (рис. 3 а). Увечері 29 червня почався його поступовий розворот за годинниковою стрілкою, внаслідок чого 30 червня атмосферне розповсюдження продуктів горіння відбувалося вже в південному та південно-західному напрямку (рис. 3 б). До кінця доби 30 червня продовжувався подальший розворот напрямку перенесення на захід–північний захід (рис. 3 в), а протягом 1 липня — на північ (рис. 3 г). Після фактично повного обороту напрямку перенесення розповсюдження радіонуклідів із Зони відчуження протягом 2 липня відбувалося знову на північ і північний схід (рис. 3 д–е).
Отримані результати модельних розрахунків динаміки активності 137Cs в приземному повітрі осереднені за 6-годинні інтервали, за весь період, що розглядався, з 26 червня до 2 липня 2026 р. для чотирьох районів Києва, а також для міста Славутича (40 км на північний схід від найближчої лісової пожежі) та Південно-Української АЕС. Згідно з моделюванням, для інших діючих АЕС — Рівненської та Хмельницької — забруднення повітря внаслідок розповсюдження радіонуклідів із ЗВ відсутнє за весь період пожежі, що розглядався. Найбільших значень концентрація 137Cs в Києві могла досягати ввечері 26 червня, сягаючи значень 1,5–2,7 мБк/м3, що більш ніж на 2 порядки менше значення максимально допустимої концентрації 137Cs в атмосферному повітрі для населення — 800 мБк/м3. Надалі внаслідок розвороту вітру забруднення повітря в Києві, обумовлене перенесенням продуктів пожеж у ЗВ, 27 червня суттєво зменшилось. Після відновлення перенесення радіоактивних аерозолів у напрямку Києва 28 червня модельні значення активності 137Cs в приземному повітрі не перевищували 0,35 мБк/м3, що є наслідком загального зменшення інтенсивності емісії радіонуклідів із територій природних пожеж ЗВ у цей час.
У місті Славутичі радіоактивне забруднення повітря, згідно з модельними оцінками, могло протягом 29 червня короткочасно збільшуватись до 0,3–0,5 мБк/м3. В районі розташування ПУАЕС модельні активності 137Cs в приземному повітрі могли досягати 0,6 мБк/м3 26 червня, а також протягом 27–28 червня короткочасно збільшуватись, не перевищуючи 0,1 мБк/м3.
За перші 2 доби липня 2026 р. модельні оцінки додаткового радіоактивного забруднення повітря в цих регіонах отримано лише для Славутича — 32 мкБк/м3 2 липня.
Висновки. В період з 28 червня до 2 липня 2026 р. інтенсивність емісії радіоактивних аерозолів з території природних пожеж у Зоні відчуження суттєво зменшилася. Крім того, здебільшого відбувалося винесення продуктів горіння на північ і північний схід у напрямку Білорусі, що призвело до зменшення до незначущих рівнів додаткового радіоактивного забруднення приземного повітря практично для всієї території України (за винятком власне Зони відчуження).
