Науковці ІПБ АЕС НАН України виконали оцінку наслідків емісії радіонуклідів в атмосферу внаслідок природних пожеж у Зоні відчуження Чорнобильської АЕС у червні 2026 року (за період 26–28.06)

      Загальна картина пожеж за даними оперативної супутникової інформації FIRMS. Внаслідок падіння уламків російського БПЛА в Чорнобильській зоні відчуження (ЗВ) у червні 2026 р. виникли нові осередки природних пожеж. Поширенню вогню сприяли високі температури повітря в цей період та практично відсутні атмосферні опади в цьому регіоні. Згідно з даними сайту “The Fire Information for Resource Management System” (FIRMS) від NASA (рис. 1 і 2), наприкінці доби 25 червня виникло 2 осередки пожеж: на лівому березі р. Прип’ять (осередок № 1 на рис. 2), а також невелика територія в південно-східній частині ЗВ поблизу Київського водосховища (осередок № 4 на рис. 2). Протягом наступних двох діб 26 і 27 червня вогонь розповсюджувався на лівому березі р. Прип’ять, охоплюючи нові ділянки території, і до 28 червня суцільна територія активного горіння розпалася на декілька окремих ділянок (рис. 2). Активне горіння в осередку пожежі № 4 протягом 27 червня прининилось.

      Водночас із 27 червня фіксуються 2 нових осередки пожеж (№№ 2 і 3 на рис. 2) у південній частині ЗВ з поступовим розширенням площі горіння.

     Радіоактивне забруднення території пожеж. Основний осередок пожежі № 1 на лівому березі р. Прип’ять виник на території з середньою щільність випадінь ¹³⁷Cs, що становить 200–300 кБк/м². При його подальшому горінні окремі частини розповсюджувались на північ, охоплюючи більш забруднені території, де щільність випадінь ¹³⁷Cs досягає значень 700–800 кБк/м², у той час коли в його південній частині вогонь переходив на менш забруднені ділянки зі щільністю випадінь 50–70 кБк/м².

    Щільність випадінь в осередках №№ 2–4 у середньому становить 30–60 кБк/м².

     Оцінка емісії ¹³⁷Cs з території пожеж. Інтенсивність підйому ¹³⁷Cs з території пожеж в атмосферу оцінено за допомогою підходу, запропонованого в роботі [Талерко М. М. Застосування величини FRP (Fire Radiative Power) для оцінки емісії радіонуклідів в атмосферу внаслідок лісових пожеж у зоні відчуження у квітні 2020 р. // Ядерна енергетика та довкілля. — 2020. — Вип. 4(19). — C. 66–74. https://doi.org/10.31717/2311–8253.20.4.8]. Метод використовує супутникові дані вимірювань потужності радіаційного випромінювання (величина FRP) в осередках пожеж згідно з інформацією сайту FIRMS, а також дані про щільність радіоактивних випадінь унаслідок Чорнобильської аварії на території пожежі, скориговані на 2026 рік. Результати оцінювання емісії ¹³⁷Cs в атмосферу для кожного з 4-х осередків наведено в табл. 1.

Таблиця 1. — Оцінки добової емісії ¹³⁷Cs в атмосферу протягом 26–28 червня 2026 року

     Оцінка загальної емісії ¹³⁷Cs в атмосферу з усіх 4-х осередків протягом перших трьох діб пожежі з 26 до 28 червня 2026 р. становить 58 ГБк.

     Для порівняння — загальна емісія ¹³⁷Cs протягом пожежі в травні 2026 р. становила 13 ГБк, у березні 2022 р. — 58 ГБк [Процак В., Голяка Д. Довідка № 3 від 30.03.2022. про викиди в атмосферу радіонуклідів від пожеж на території Чорнобильської зони відчуження за період 24.03–29.03.2022 та узагальнені дані за період 11.03–29.03.2022]; у квітні 2020 р. — 690 ГБк [Процак В. П., Войцехович О. В., Лаптєв Г. В. Оцінка динаміки виносу радіонуклідів за межі зони відчуження повітряним шляхом за період пожеж 02–20.04.2020].

     Модельні розрахунки атмосферного перенесення радіоактивних продуктів горіння. Для моделювання атмосферного розповсюдження ¹³⁷Сs, піднятого в повітря внаслідок природних пожеж у ЗВ протягом періоду 26–28 квітня 2026 року було використано розроблений в Інституті проблем безпеки атомних електростанцій НАН України модельний комплекс підйому, атмосферного перенесення й осадження радіонуклідів на підстильну поверхню LEDI.

     Як вхідну метеорологічну інформацію для здійснення модельних розрахунків використано результати моделі чисельного прогнозу погоди WRF, яка забезпечує метеорологічними даними роботу системи підтримки ухвалення рішень RODOS в Україні. Було використано результати прогнозування погоди на період від 12:00 25 червня до 00:00 30 червня 2026 року з кроком у часі одна година на чисельній сітці 153×66 вузлів у горизонтальній площині (розміри сітки 49,15–52,40° пн. ш., 24,25–31,85° сх. д., крок сітки 0,05°). По вертикалі використовувалися 13 нижніх рівнів розрахункової сітки — до рівня 700 ГПа.

     На рис. 3 наведено деякі результати модельних розрахунків полів об’ємної концентрації активності ¹³⁷Cs у приземному шарі повітря, осереднені за 6-годинними інтервалами, що зумовлені підйомом продуктів горіння від окремих осередків природних пожеж протягом періоду від 26 до 28 червня 2026 року.

    Протягом більшої частини доби 26 червня внаслідок наявності північного вітру перенесення активності із ЗВ відбувалося в напрямку центральної частини України, включаючи Київ (рис. 3 а, б). Внаслідок інтенсивної емісії радіоактивних продуктів природних пожеж у ЗВ вдень 26 червня модельна оцінка активності ¹³⁷Cs у приземному повітрі, осереднена за 6-годинний інтервал, у цей час за межами ЗВ у Київській області могла досягати 2 мБк/м³ і більше. Наприкінці доби 26 червня напрямок перенесення радіоактивних аерозолів із ЗВ короткочасно змінився на східний (рис. 3 в). Зранку 27 та протягом 28 червня напрямок перенесення знову змінився на південно-східний (рис. 3 г, д), що ілюструє супутникове зображення димового факелу в цей час (рис. 1).

     У другій половині 28 червня поле вітру в районі ЗВ поступово почало змінюватися, що призвело до розвороту напрямку перенесення продуктів горіння спочатку в південному напрямку (рис. 3 е), а потім на північ (рис. 3 є). Внаслідок деякого зменшення інтенсивності емісії радіонуклідів із території пожеж у цей час модельні оцінки активності ¹³⁷Cs в приземному повітрі на осі факелу за межами ЗВ не перевищують 0,5–1 мБк/м³.

     Результати модельних розрахунків динаміки активності ¹³⁷Cs в приземному повітрі, осереднені за 6-годинні інтервали, протягом 26–28 червня 2026 р. для чотирьох районі Києва наведено в табл. 2. Найбільших значень концентрація ¹³⁷Cs могла досягати увечері 26 червня, сягаючи значень 1,5–2,7 мБк/м³, що на більш ніж 2 порядки менше значення максимально допустимої концентрації цезію-137 в атмосферному повітрі для населення — 800 мБк/м³. Надалі внаслідок розвороту вітру забруднення повітря в Києві, обумовлене перенесенням продуктів горіння в ЗВ, 27 червня суттєво зменшилось. Після відновлення перенесення радіоактивних аерозолів у напрямку Києва 28 червня модельні значення активності ¹³⁷Cs у приземному повітрі не перевищували 0,35 мБк/м³, що є наслідком загального зменшення інтенсивності емісії радіонуклідів із територій природних пожеж ЗВ у цей час.

    Таблиця 2. — Модельні активності ¹³⁷Cs в приземному повітрі, осереднені за 6-годинні інтервали, протягом 26–28 червня 2026 р. для чотирьох районі Києва

     Висновки. Поточні наслідки лісових пожеж протягом 26–28 червня 2026 року призвели до додаткового радіоактивного забруднення приземного повітря як у самій ЗВ, так і до винесення радіоактивних аерозолів за її межі. На відміну від попередньої пожежі в червні 2026 р. основна частина продуктів горіння переносилась у південному та південно-східному напрямках, що призвело до додаткового короткочасного підвищення концентрації активності радіонуклідів у повітрі в центральній частині України, включаючи Київ. При цьому навіть максимальні рівні забруднення приземного повітря ¹³⁷Cs за межами ЗВ залишалися на два порядки меншими за встановлені нормативи.