Вплив вторинного підйому радіоактивних аерозолів на перерозподіл радіоактивного забруднення в Чорнобильській зоні відчуження при проведенні робіт зі зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС

Талерко М. М., акад. НААН України Прістер Б. С., Ландін В. П., Лев Т. Д., Шинкаренко В. К., безпека експлуатації ядерних установок

      Код програмної класифікації видатків: 6541140

Мета роботи – розробка засобів і методів оцінки результатів перерозподілу забруднення підстильної поверхні внаслідок вітрового підйому радіоактивних аерозолів у Чорнобильській зоні відчуження (ЧЗВ) з урахуванням просторової неоднорідності території та розташування основних антропогенних джерел радіоактивного аерозолю, природокористування за нормальних та екстремальних метеорологічних умов.

    Методи дослідження: чисельне математичне моделювання, довгостроковий моніторинг, методи експериментального вимірювання та дослідження, аналітичні методи, розрахункові, статистичні, аналізу даних дистанційного зондування, технології геоінформаційних систем.

    Побудовано комплекс математичних моделей для оцінки та прогнозування рівня радіоактивного забруднення атмосфери, перерозподілу радіонуклідів у компонентах навколишнього середовища внаслідок природних процесів і техногенних впливів у ЧЗВ та за її межами. Створено метеорологічну базу даних вимірювань на метеостанції у місці Чорнобилі за останні 10 років, обрано екстремальні метеорологічні ситуації, підготовлено та статистично оброблено метеорологічну інформацію для ЧЗВ за останні 5 років (роза вітрів, максимальні та мінімальні значення швидкості вітру, температури й вологості приземного повітря). На основі даних супутникових вимірювань потужності радіаційного випромінювання запропоновано метод оцінювання інтенсивності емісії радіонуклідів в атмосферу під час лісових пожеж на радіоактивно забруднених територіях, який дозволяє оперативно оцінити та спрогнозувати наслідки лісових пожеж, у тому числі розповсюдження радіоактивних аерозолів в атмосфері та дози опромінення персоналу зони відчуження та населення за її межами з використанням комп’ютерних онлайн-систем підтримки прийняття рішень щодо захисту людей від впливу радіоактивного забруднення навколишнього середовища. Розроблено методичні рекомендації щодо визначення бета-активності «гарячих» часток та їхнього розподілу за активністю на основі авторадіографії забруднених поверхонь. Науково обґрунтовано методологічні підходи проведення екологічного районування радіоактивно забрудненої території на основі ландшафтно-басейнового принципу з використанням технологій геоінформаційних систем. Виконано математичне моделювання розповсюдження радіоактивних аерозолів, які потрапили в атмосферу як результат лісових пожеж у ЧЗВ і біля її границь протягом 11–31 березня 2022 р. внаслідок збройного вторгнення російських військ на територію України.

    Результати оцінки й актуалізації сучасної радіоекологічної інформації для радіоактивно забруднених лісових масивів впроваджено у Природний заповідник «Древлянський» Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, що дозволяє оперативно оцінювати радіаційні умови на території природно-охоронних відділень і визначати доцільність та обсяги необхідних заходів щодо радіологічного захисту навколишнього середовища, працівників і населення. Побудований комплекс математичних моделей сприяє розробці науково обґрунтованих рекомендацій щодо можливості повернення різних частин території ЧЗВ до різних форм господарського використання, у тому числі виробництва сільськогосподарської продукції, а також для вибору та зміни форм землекористування на сільськогосподарських територіях, прилеглих до зони відчуження (акт впровадження від 01.11.2022 р.).

    Крім цього, результати роботи будуть використовуватися під час розробки науково обґрунтованих рекомендацій щодо вдосконалення законодавчої бази в Україні для екологічного відновлення радіоактивно забруднених територій та реорганізації ЧЗВ у рамках спільного україно-японського проєкту «Покращання радіаційного контролю навколишнього середовища та законодавчої бази в Україні для екологічної реабілітації радіоактивно забруднених територій» програми «Наукове технічне партнерство в інтересах сталого розвитку» (SATREPS) за підтримки Японського Агентства з науки і технологій (JST) і Японського агентства міжнародного співробітництва (JICA).

Результати 2023