ВЯРБ: Відділ ядерної безпеки

Виконуючий обов’язки завідувача відділу ядерної безпеки

Михайлов Олександр Вікторович

     Закінчив у 1988 р. Московський інженерно – фізичний інститут, інженер-фізик. Трудову діяльність почав в Інституті атомної енергії ім. І. В. Курчатова, де працював з 1988 по 1991 рр. у лабораторії радіаційних досліджень матеріалів (м. Москва). З 1991 по 2001 рр. працював в Науковому центрі радіаційної медицини АМН України, лабораторія радіоекології (м. Київ). Впродовж 2001-2009 рр. займався реалізацією різних бізнес-проектів приватних підприємств, у тому числі, як менеджер проектів, приймав участь в створенні автоматизованих систем радіаційного контролю на діючих АЕС України (АСКРО, СРК та ін.) та на об’єкті «Укриття» ЧАЕС (радіаційний монітор автомобільного транспорту), систем індивідуального дозиметричного контролю персоналу АЭС на базі сучасного обладнання виробництва таких відомих фірм як ORTEC та AMETEK (США), MGPI (Франція), RADOS (Фінляндія, Німетчина), VAISALA (Фінляндія), MOTOROLLA (Німетчина) та ін.

В ІПБ АЕС НАН України О.В. Михайлов працює з 2010 р.

Основні напрями наукових досліджень: моделювання найбільш ймовірного хімічного складу скупчень паливовмісних матеріалів (ПВМ) з високим вмістом урану, локалізованих у приміщенні 305/2 зруйнованого 4-го енергоблоку ЧАЕС; аналіз даних автоматизованих систем контролю стану ПВМ; вивчення та адаптація світового досвіду в практику радіологічної характеризації низько – та середньоактивних радіоактивних відходів ЧАЕС за методологією радіонуклідних векторів.

Загальний науковий доробок О. В. Михайлова складає 95 наукових публікацій, у тому числі більше 40 наукових публікацій опубліковано за роки роботи в ІПБ АНС НАНУ.

На сьогодні в складі відділу три сектори:

– Сектор моделювання нейтронно-фізичних процесів (завідувач Дорошенко А.О.);

– Сектор розробки та випробовувань систем контролю ядерної безпеки (завідувач Павлюченко М.І.);

– Сектор контролю ядерних установок (завідувач Одинокін Г.І.).

Основні напрямки діяльності відділу: 

• Науково-технічний супровід робіт, пов’язаних з перетворенням об’єкта «Укриття» (ОУ) екологічно безпечну систему: експертна оцінка поточного стану ядерно-небезпечних скупчень паливовмісних матеріалів (ПВМ) за даними автоматизованих систем контролю ядерної безпеки ДСП ЧАЕС та прогноз; розробка науково-технічних пропозицій щодо превентивного пригнічення параметрів підкритичності середовища, що розмножує нейтрони; оцінка ефективності систем пилопригнічення та подачі водного розчину гадолінію тощо.

• Оцінка хімічного складу середовища, що розмножує нейтрони, для ядерно-небезпечних скупчень ПВМ на підставі гіпотези її утворення як кінцевого продукту взаємодії розплаву матеріалів зруйнованої активної зони реактора (коріуму) з бетоном, що власне характерно для наслідків важких аварій на АЕС з виходом тепловиділяючого розплаву в підреакторний простір.
• Створення математичних та фізичних моделей середовища, що розмножує нейтрони, для ядерно-небезпечних скупчень ПВМ, локалізованих у приміщенні 305/2 ОУ.
• Розробка математичного алгоритму визначення рівня підкритичності ядерно-небезпечних скупчень ПВМ, який дозволить: по-перше, мінімізувати ризик пропуску виникнення самопідтримуваної ланцюгової реакції поділу  та вчасно ввести в дію превентивні заходи ще до того, як рівень підкритичності досягне значень, які не допускаються межами безпечної експлуатації комплексу нового безпечного конфайнмента та ОУ; по-друге, максимально зменшити ймовірність введення в дію превентивних заходів в наслідок помилкової тривоги і можливі невиправдані дозові навантаження на обслуговуючий персонал, який має бути задіяний для їхньої реалізації.
• Моніторинг та аналіз даних щодо температури бетону навколо зони локалізації ядерно-небезпечних скупчень ПВМ у приміщенні 305/2 ОУ, що вимірюється за допомогою експертної дослідницької системи (ЕДС).

• Моніторинг основних метеорологічних параметрів в приміщеннях ОУ з метою оцінки впливу змін мікроклімату на стан ПВМ, ядерну і радіаційну безпеку комплексу НБК-ОУ та прийняття рішень стосовно коригування режимів роботи систем вентиляції.
• Оцінка поточного стану захисного полімерного покриття на поверхнях «розвалу» 4-го блоку і міжконтрфорсного підпокрівельного простору ОУ та короткостроковий прогноз його стану стосовно стійкості до процесів руйнування, що призводять до неконтрольованого підвищення концентрації радіоактивних аерозолів всередині комплексу нового безпечного конфайнмента та об’єкту «Укриття» (НБК-ОУ).

• Розробка цифрового двійника ОУ з метою забезпечити довготривале збереження інформації та управління знаннями щодо поточного стану ядерної та радіаційної безпеки комплексу НБК-ОУ.
• Розробка обладнання та методичних підходів щодо проведення різних видів обстеження (візуального, дозиметричного, спектрометричного та ін..) за допомогою безпілотних наземних та літальних дистанційних робототехнічних комплексів.
• Науковий супровід робіт із характеризації твердих радіоактивних відходів ЧАЕС за допомогою методології радіонуклідних векторів: аналіз міжнародного досвіду застосування різних алгоритмів визначення радіонуклідних векторів, розробка методичних документів для впровадження методології радіонуклідних векторів в практику радіологічної характеризації низько – та середньоактивних твердих відходів ЧАЕС; оцінка прийнятності застосування діючих радіонуклідних векторів для характеризації металовідходів, що спрямовуються на звільнення від регулюючого контролю.

Персонал відділу:

Персонал відділу має необхідну професійну підготовку, високу кваліфікацію та значний досвід виконання науково-дослідних та технічних робіт на радіаційно небезпечних об’єктах, що знаходяться в Чорнобильській зоні відчуження. Працівники відділу постійно проводять апробацію отриманих результатів досліджень у науковому середовищі, на наукових конференціях та семінарах. За останні п’ять років опубліковано більше 20 наукових статей, що індексуються Scopus та Web of Science.

Результати діяльності за науковими напрямами за останні п’ять років:

1. Створено та введено в експлуатацію експертну дослідницьку систему (ЕДС), за допомогою якої було відновлено контроль за температурою бетону навколо зони локалізації ядерно-небезпечних скупчень ПВМ у приміщенні 305/2 ОУ, втрачений після вводу в експлуатацію Системи Контролю Ядерної Безпеки Інтегрованої автоматизованої Системи Контролю ОУ (СКЯБ  ІАСК) ДСП ЧАЕС.
2. Створено та введено в експлуатацію мережу контролю основних метеорологічних параметрів в приміщеннях ОУ навколо зони локалізації ядерно-небезпечних скупчень ПВМ у приміщенні 305/2 за допомогою автоматизованих метеостанцій.
3. Проведено науково-технічний супровід «активних» випробувань при введенні в експлуатацію заводу по переробці твердих радіоактивних відходів (ЗПТРВ) ДСП ЧАЕС. При виконанні робіт використано комплексний підхід, включаючи: тестування обладнання, аналіз, верифікація та узагальнення отриманих даних, розробка та впровадження інженерних і математичних моделей, програмних модулів. Результати проведених робіт забезпечили введення в експлуатацію такого складного та радіаційно небезпечного об’єкта, як ЗПТРВ, та характеризацію ТРВ відповідно до проектних умов.
4. Розроблено та впроваджено на ДСП ЧАЕС Стандарт підприємства СТП 3.031-2015 «Оцінка стану захисного полімерного покриття в підпокрівельному просторі об’єкта «Укриття».
5. Розроблено та впроваджено на ДСП ЧАЕС Стандарт підприємства СТП 2.035-2018. «Методика встановлення радіонуклідних векторів для характеризації партій твердих радіоактивних відходів». Система управління виробничими процесами. Стандарт впроваджено на ДСП ЧАЕС.
6. Виконано консервативну оцінку наслідків самопідтримуючої ланцюгової реакції поділу, що може виникнути всередині комплексу НБК-ОУ. Отримані дані використано у звітах щодо стану ядерної та радіаційної безпеки комплексу НБК-ОУ в 2020-2024 рр.
7. Розроблено алгоритм виявлення небезпечних змін рівня підкритичності ядерно-небезпечних скупчень ПВМ в приміщенні 305/2. Впровадження результатів цієї роботи сприяло підвищенню достовірності прогнозу стану ПВМ, що тимчасово зберігаються всередині в ОУ, в умовах експлуатації комплексу НБК-ОУ.
8. Розроблено Методику попереджувальних та аварійних уставок для СКЯБ  ІАСК. Методику і уставки впроваджено на Чорнобильській АЕС та включено до Технологічного регламенту експлуатації комплексу НБК-ОУ 1Е-С-НБК-ОУ.
9. Виконано оцінку поточного стану ядерної безпеки комплексу НБК-ОУ та прогноз розвитку події на етапі його експлуатації до 2026 р. Розрахункові дослідження виконано у програмному коді MCNP-6.2 для фізичної моделі ядерно-небезпечних скупчень ПВМ, що враховує версію їхнього утворення внаслідок взаємодії тепловиділяючого розплаву коріумного походження і бетону підреакторної плити в зруйнованому 4-му блоці ЧАЕС. Отримані результати впроваджено на ДСП «ЧАЕС» для виконання поточних робіт із безпечної експлуатації комплексу НБК-ОУ та при розробці щорічних звітів з аналізу його безпеки у 2021-2024 рр.
10. Розроблено перелік методологічно-технічних рішень щодо підвищення забезпечення ядерної безпеки комплексу НБК-ОУ. Запропоновано технічні пропозиції для превентивного та оперативного пригнічення параметрів критичності в об’ємі ядерно-небезпечних скупчень ПВМ у приміщенні 305/2 ОУ. Результати робіт рекомендовано до впровадження на ДСП ЧАЕС .
11. Щорічно в рамках робіт, передбачених Програмою моніторингу ПВМ ОУ (ядерна та радіаційна безпека), та виконання Науково-технічного супроводу на етапах введення в експлуатацію та експлуатації комплексу НБК-ОУ, виконуються дослідження  та аналіз результатів контролю стану ПВМ. Отримані результати надаються ДСП ЧАЕС для подальшого використання в роботах по перетворенню ОУ в екологічно-небезпечну систему та розробці щорічних звітів з аналізу безпеки комплексу НБК-ОУ.
12. Почато роботу зі створення тривимірної інформаційної моделі (цифрового двійника) ОУ. Створена та наповнюється  інтегрована база даних, що є основою для побудови цифрового двійника, який за задумом має поєднати математичні, фізичні дані та дані контролю ядерної та радіаційної безпеки в режимі реального часу в приміщеннях, де розташовані скупчення ПВМ. Повністю завершена модель ОУ дозволить використовувати цифровий двійник як безпечне тренувальне середовище для персоналу в складних або небезпечних зонах без реального перебування всередині об’єкта, імітації реальних сценаріїв подій та планування різних видів робіт щодо забезпечення безпеки комплексу НБК-ОУ та підтримки стабільності стану скупчень ПВМ у приміщеннях ОУ.
13. Розроблено та апробовано прототип програмно-технічного комплексу (ПТК), призначеного для оперативного дистанційного радіаційного обстеження (розвідки) територій та об’єктів із застосуванням безпілотного літального апарату (БПЛА) коптерного типу. За допомогою ПТК на базі БПЛА типу квадрокоптер проведено дозиметричне обстеження та фотозйомка фрагментів зовнішньої обшивки Арки НБК у її північної частині, у тому числі навколо місця руйнування, що утворилося після влучання БПЛА рф 14.02.2025 р. Результати проведених досліджень у вигляді каталогу точок обстеження і теплової карти, що відображає найбільш ймовірну картину розподілу полів еквівалентної дози гамма-випромінювання на поверхні зовнішньої обшивки північної частини Арки НБК, передано ДСП ЧАЕС для прийняття подальших рішень та організації робіт з ремонту обшивки Арки та відновлення проектних характеристик споруди НБК.