Відділення ядерної та радіаційної безпеки

Завідувач відділення

 Краснов Віктор Олександрович

Віктор Олександрович Краснов народився 29 січня 1949 р. у м. Києві. У 1972 р. закінчив хіміко-технологічний факультет Київського політехнічного інституту за спеціальністю «Хімічна кібернетика», а в 1982 р. — радіофізичний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка за спеціальністю «Лазерна техніка». Свою трудову діяльність В. А. Краснов розпочав на заводі «Арсенал» у м. Києві, де працював на посадах від інженера до завідувача відділом. У лютому 1993 р. В. А. Краснов був прийнятий на роботу в МНТЦ «Укриття» і пройшов шлях від інженера до завідувача відділення.

Основні напрямки його наукової діяльності:

• організація та керівництво науково-дослідними і дослідно-конструкторськими роботами, щодо забезпечення ядерної та радіаційної безпеки об’єкта «Укриття» на всіх етапах його перетворення, у тому числі:
  • роботи з вивчення фізико-хімічних властивостей паливовмісних матеріалів (ПВМ) в об’єкті «Укриття»;
  • розробка дистанційних технологій і агрегатів;
  • роботи з ядерної та радіаційної безпеки об’єкта «Укриття»;
  • моніторинг об’єкта «Укриття» за основними параметрами викидів (радіоактивні пил та вода всередині об’єкту, стан екології навколишнього середовища);
• участь у міжнародних проектах на аварійних об’єктах атомної енергетики та підприємствах з радіаційно небезпечними технологіями;
• науково-технічне керівництво роботами за міжнародними контрактами;
• наукове керівництво роботами за господарчими договорами в Україні.

Віктор Олександрович Краснов є автором 4 монографій і понад 100 науково-технічних статей з проблем забезпечення ядерної і радіаційної безпеки. Був членом групи міжнародних експертів з управління важкими аваріями.

Нагороджений медаллю «За трудовое отличие», орденом «За заслуги» III ступеню, Почесними грамотами Верховної Ради України і Президії НАН України.

Структура Відділення:

• Відділ радіаційного моніторингу
• Відділ ядерної безпеки
• Відділ дистанційних комплексів і технологій
• Відділ радіаційного матеріалознавства та радіційного приладобудування

Напрями діяльності Відділення:

• Дослідження об’єкта «Укриття» з метою прогнозування його ядерної, радіаційної та радіоекологічної безпеки, проведення радіохімічного аналізу, альфа-гамма-спектрометрії проб повітря, води, ґрунту, паливовмісних матеріалів (ПВМ) з об’єкта і його проммайданчика, а також науково-дослідна діяльність з розробки та впровадження нових методик оцінки стану навколишнього середовища;
• вивчення фізико-хімічних властивостей ПВМ, їх радіонуклідного і елементного складу;
• дослідження процесів взаємодії ПВМ із зовнішнім середовищем, а також процесів, пов’язаних зі зміною структури і складу ПВМ у часі;
• вивчення форм існування, стану, просторового розташування та геометрії скупчень ПВМ на об’єкті «Укриття». Отримання кількісних і якісних оцінок їх радіаційної і радіоекологічної небезпеки. Прогнозування стану та поведінки ПВМ об’єкта «Укриття»;
• розробка і впровадження технологій з використанням дистанційно керованих агрегатів для виконання радіаційно небезпечних робіт на об’єкті «Укриття» та інших об’єктах з ядерними технологіями;
• проведення науково-дослідних робіт з вивчення стану об’єкта «Укриття» з метою прогнозування його ядерної, радіаційної та екологічної безпеки, а також науковий супровід робіт із перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему;
• розробка методів і засобів контролю властивостей скупчень ядерно небезпечних матеріалів, що діляться (ЯНМД), з невизначеними і некерованими масовими та геометричними параметрами;
• аналіз даних контролю нейтронної активності ЯНМД, потужності експозиційної дози гамма-випромінювання і температури за допомогою вимірювальних каналів штатних та дослідницьких систем об’єкта «Укриття»;
• прогнозування ймовірних змін властивостей ЯНМД та стану їх підкритичності за даними моделювання нейтронно-фізичних характеристик;
• аналіз міжнародного досвіду використання безлюдних технологій за допомогою дистанційно керованих агрегатів з метою їх адаптації до умов виконання особливо небезпечних робіт на об’єкті «Укриття»;
• розробка та створення макетних зразків дистанційно керованих агрегатів для впровадження безлюдних технологій щодо розвідки та роботи з радіаційними матеріалами на об’єкті «Укриття»;
• фізико-хімічні (у тому числі радіохімічні й спектрометричні) дослідження властивостей та прогнозування стану радіоактивних речовин і матеріалів, що містять ядерне паливо;
• вирішення технологічних, технічних та радіаційно-екологічних проблем при поводженні з радіоактивними відходами;
• експериментальні дослідження опроміненого ядерного палива та ПВМ активної зони ядерних реакторів, що перебували під дією аварійних умов;
• експертна оцінка існуючих та пропонованих підходів, методів та технологій поводження з матеріалами, які містять опромінене паливо та його компоненти;
• науково-технічне супроводження робіт з будівництва, введення в експлуатацію та експлуатації Нового безпечного конфайнмента.

Результати діяльності за науковими напрямами:

Співробітниками Відділення виконано великий обсяг науково-технічних робіт за контрактами з Чорнобильською АЕС і зарубіжними замовниками. Це участь у першочергових проектах SIP, включаючи завдання щодо поводження з радіоактивними пилом та водою, завдання, пов’язані з ядерною безпекою тощо.

До основних наукових досягнень за останні роки можна віднести:

1. Роботи по введенню в експлуатацію та наукове супроводження модернізованої системи пилопригнічення радіоактивних аерозолів у підпокрівельному просторі зруйнованого 4-го блока Чорнобильської АЕС.

В результаті робіт на поверхнях (бетон, метал, сипучі матеріали та ін.) підпокрівельного і міжконтрфорсного просторів утворилося суцільне захисне полімерне покриття. Покриття вкриває практично 100 % площі поверхні наявних там матеріалів, а саме: на бетоні товщина покриття становить 40–700 мкм; на пластиці — 40–600 мкм; на металі — 20–40 мкм; на склі — 20–70 мкм. Глибина шару сипучих і пухких матеріалів, просочена складом на глибину 35 мм і більше.

Введення в дію модернізованої системи пилопригнічення значно поліпшило радіаційну обстановку всередині об’єкта «Укриття» та навколишньому середовищі.

Модернізована система пилопригнічення (а).
Робота форсунок системи (б). Фрагмент полімерного покриття в підпокрівельному просторі об’єкта «Укриття» (в)

2. Роботи з оцінки просторових полів гамма-випромінювання на майданчику будівництва Нового безпечного конфайнмента.

Вимірювання потужності експозиційної дози проводилися за допомогою аеростата з метою отримання даних, необхідних для оцінки доз персоналу, який буде виконувати будівельно-монтажні роботи по зведенню Арки НБК на висотних відмітках до 120 м.

На ділянці будівництва Арки НБК визначено точки з максимальним значенням потужності експозиційної дози – до 28,4 мР/год і основне джерело, що формує гамма-випромінювання, яке розташоване в напрямку на схід і південний схід об’єкта «Укриття». Отримані дані дали можливість проектантам оптимально вибрати як кількість персоналу, так і забезпечити необхідні заходи щодо його радіаційного захисту.

Аеростат над об’єктом «Укриття» (а). Модель гама-поля по вісі 54 +120 м (б)

3. Роботи по введенню в експлуатацію та метрологічна повірка комплексу з радіаційного моніторингу РАВ у автотранспорті (РМАТ).

В результаті робіт виконано:

• відбір, підготовку проб твердих радіоактивних відходів (ТРВ) та визначення питомої активності альфа- та гамма-випромінюючих радіонуклідів у пробах, включаючи радіохімічні методи проведення аналізів;
• розробку експресного методу визначення, характеризації та паспортизації ТРВ об’єкта «Укриття» на вимірювальному комплексі РМАТ-01-Ф;
• розробку порядку проведення контролю, правил обробки результатів вимірювань, правил оформлення результатів контролю;
• проведення характеризації ТРВ на майданчику тимчасового складування РАВ, характеризації ТРВ у кузові КРАЗ, зіставлення методів визначення: лабораторного та експресного;
• визначення кореляційних співвідношень між радіонуклідами;
• проведення метрологічної атестації і введення вимірювального комплексу РМАТ в експлуатацію.

Комплекс з радіаційного моніторингу радіоактивних відходів у автотранспорті, та Співробітники відділення на майданчику РМАТ

4. Роботи щодо введення в експлуатацію та метрологічної повірки систем контролю ядерної (СКЯБ) і радіаційної (ССРК) безпеки.

Системи контролю ядерної та радіаційної безпеки призначені для отримання інформації про контрольовані параметри ядерної та радіаційної небезпеки в районі скупчень ПВМ та приміщеннях об’єкта «Укриття», необхідної для своєчасної реалізації запобіжних заходів щодо зменшення наслідків потенційної радіаційної-ядерної аварії.

Системи відносяться до систем об’єкта «Укриття», важливих для безпеки, призначених для виконання функцій радіологічного захисту персоналу та населення. До складу СКЯБ входять 19 блоків датчиків щільності потоку нейтронів і потужності експозиційної дози. До складу ССРК входять: 39 датчиків контролю потужності експозиційної дози, 17 датчиків вимірювання активності альфа- і бета-аерозолів.

Проведено комплекс робіт, метрологічну атестацію і введення в експлуатацію СКЯБ та ССРК.

Панелі експлікацій СКЯБ (а) та ССРК, позначка +6.00 м. Блок Б (б)

This post is also available in: English